КОЛИ ПРИЙШОВ ЧАС ЇХАТИ, ВОЛОДЬКА ЗАДУМАВСЯ, ЧИ ТРЕБА ЙОМУ ПОВ’ЯЗУВАТИ СВОЄ ЖUТТЯ З СIЛЬСЬКОЮ ДІВЧИНОЮ. В ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПЕРЕД ВІД’ЇЗДОМ НІЧОГО ОБІЦЯТИ ВАЛІ НЕ СТАВ, ПОЇХАВ ВРАНЦІ, НЕ ПОПЕРЕДИВШИ

 

Коли прийшов час їхати, Володька задумався, чи треба йому пов’язувати своє жuття з сiльською дівчиною. В останній день перед від’їздом нічого обіцяти Валі не став, поїхав вранці, не попередивши.

– Купіть косинку дружині, – запропонувала продавець.

– Немає в мене дружини, – відповів Володька.

– Ну, тоді дівчині купите. – І дівчини немає.

Червону косинку Володька все-таки купив. Запхав у валізу квітчасту хустку в подарунок матері, електробритву батькові, теніску для брата, кілька своїх речей і вирушив на поїзд.

Володька повертався із заробітків. Рік не був удома. У село приїхав вранці, мати з батьком горбатилися на городі.

– А ми телеграму чекаємо! – здивувався батько.

– Дивно, я ж відправляв телеграму, – дивувався Володька.

В огорожу увійшла невисока, засмагла, світловолоса дівчина, – листоноша Валя.

– Вам телеграма, сьогодні прийшла. – Ось єдрід-кадрід! Ти, синку, вперед телеграми приїхав, – розсміявся батько. Валя глянула на Володьку і зашарішася.

Володька, згадавши про косинку, швидко дістав з валізи і пов’язав її на шию Валі. – Носи! Подарунок тобі, і будь такою ж красивою.

Місяць Володька допомагав батькам з городом, залатав з батьком дах, поправив ворота. А вечорами спускався до річки, де його чекала Валя, – в червоній косинці.

Стосунки зайшли так далеко, що дівчина натякала, як їм бути далі: забере її з собою чи залишиться тут. Володьці запаморочило голову від сільської дівчини, волосся якої пахло свіжоскошеною травою.

Він бoжеволів від її теплого, м’якого тiла, від її захопленого погляду. Але коли прийшов час їхати, Володька задумався, чи треба йому пов’язувати своє життя з сільською дівчиною.

«У неї і професії немає, – розмірковував Володька, – після школи листоношею працює». В останній день перед від’їздом нічого обіцяти Валі не став, поїхав вранці, не попередивши. Про від’їзд дізналася від батьків.

А через два місяці Валя прийшла до Володькіної матері, попросити адресу і сказати, що вaгiтна.

Мати адресy не дала, а написала синові сама. Володька відповів, що не знає, від кого у неї дитина і що він зустрічається в місті з дівчиною.

Валя наpoдила дочку, так і не допитавшись Володькиної адреси. А потім дізналася, що поїхав він з молодою дружиною ще далі – на Північ.

Батьки його переїхали до районного центру і Валя більше не бачила Володьку.

Заміж вона так і не вийшла. Червону косинку, подаровану Володькою, носила по всіх урочистих випадках.

Дочка Варя вже закінчувала школу, коли Валя покинула світ. Пила вона після того як Володька кuнув.

Спочатку нечасто, а потім майже щодня, так і згасла.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩