ВИЙШЛО ТАК, ЩО МИ З ЧОЛОВІКОМ КУПИЛИ БУДИНОК, ПО СУСІДСТВУ З МОЄЮ МАМОЮ. Я НІКОЛИ НЕ ХОТІЛА ЖИТИ В ПРИВАТНОМУ БУДИНКУ, АЛЕ Я ПОДУМАЛА, ЩО У МЕНЕ НЕЗАБАРОМ З’ЯВИТЬСЯ МАЛЮК, ТО Ж МАТИ ПОРЯД БАБУСЮ, НЕ ТАК ВЖЕ Й ПОГАНО. АЛЕ МОЯ МАМА ВІДНОСИТЬСЯ ДО МОЇХ ДІТЕЙ, НЕМОВ ДО ЧУЖИХ, ЗАТЕ З РАДІСТЮ НЯНЬЧИТЬ ВНУКІВ СВОГО ЧОЛОВІКА. КОЛИ Я ВСЕ ЦЕ БАЧУ, МЕНІ СТАЄ ДУЖЕ ПРИКРО ЗА СВОЇХ ДІТЕЙ

 

Моя мама виховувала мене одна. Батько нас покинув, але мама не впала духом. Вона багато працювала. Інших чоловіків у неї не було, принаймі я не бачила. Але коли мені виповнилося двадцять років, ситуація змінилася – мама закохалася. Її обранцем став Михайло – розлучений чоловік, у якого теж було двоє дітей. Я не була проти, більше того, навіть пораділа за маму. На той момент, я жила і навчалася в іншому місті, а так, хоч хтось близький поруч.

Спочатку вони жили в місті, але через деякий час, Михайло, мамин новий чоловік, умовив її переїхати в передмістя. Свіже повітря, свій сад-город, затишний будиночок з пічкою … Я знову підтримала маму, адже розуміла, що таким чином у неї буде значно комфортніша старість. Мама продала нашу квартиру, частину грошей віддала мені, а частину вклала в покупку будинку. Джерело

Через деякий час я теж надумала виходити заміж. Після весілля перший час, ми з чоловіком жили по знімним квартирам, намагаючись накопичити на квартиру. Але виходило погано, зарплати у нас були невеликі, до того ж я чекала дитину. Якось мама зателефонувала і сказала, що в них по сусідству продається будинок. Я ніколи не хотіла жити в приватному будинку, але це було краще, ніж тягатися з малюком по знімних квартирах. Та й ціна на нього була досить скромна. Я погодилася, до того ж подумала, що у мене незабаром з’явиться малюк, то ж мати поряд на підхваті маму, не так вже й погано.

Ми переїхали, у нас народився первісток. Проте дядько Михайло відразу попередив, щоб на їх допомогу ми сильно не розраховувати. Вони вже не молоді, здоров’я не дозволяє бігати за малюками, та й просто хочеться пожити для себе. Я не прийняла його слова близько до душі, оскільки не вірила, що мама не буде допомагати рідним онукам.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩