Дочка сказала матері: «Ти до нас не приходь поки …Спасибі, звичайно, за все, що ти робиш, але поки не приходь»

 

Дочка сказала матері: «Ти до нас не приходь поки …Спасибі, звичайно, за все, що ти робиш, але поки не приходь».

Мати не очікувала, вона одягала пальто і збирала сумку, — вона приходила сидіти з дитиною, поки дочка їздила на фітнес. І якось розгубилася після цих слів. Думала: може, вона щось не так зробила? Якусь помилку допустила? Не так подивилася або не так дитину поклала в ліжечко?

Ні, не в цьому була справа. Просто батьки чоловіка були люди багаті, зі статусом в суспільстві. Вони самі хотіли відвідувати внучку щодня, дарувати дорогі подарунки, важливо пити чай у вітальні, — квартиру молодим вони ж купили, так що це майже їх вітальня. І чашки їх. І чай їх, — вони подарували красиву коробку. І меблі їх.

Так що вони мають повне право приходити щовечора і грати з немовлям. Немовля теж їх. А мати дочки — проста жінка, провідник на залізниці. І виглядає непрезентабельно, неприємно, некрасиво. Дочка це спокійно матері пояснила.

«Подивися, мамо, як ти розтовстіла. І яке у тебе волосся. Сиве волосся, це непристойно. Ти одягнена погано, якісь речі купуєш безглузді. Тобі треба зайнятися собою, привести себе в порядок, а потім приходь. Це я для твоєї ж користі говорю, але ти дійсно погано виглядаєш. І пахне від тебе поїздом!».

Мама подивилася на себе в красиве дзеркало, йдучи, — що ж, дочка права. Зовнішній вигляд «два», як в школі говорили. І обличчя таке одутле, з червоними щоками, зморшки навколо рота. Негарно, дійсно. Жінка вийшла на вулицю і відчула клубок у горлі. А потім сльози потекли по червоних щоках, — хоча навіщо плакати. Справедлива критика.

І ця мама прийшла у свою крихітну комірчину, — пристойніше говорити «в студію». Сіла на диванчик і довго сиділа, дивилася фотографії в старенькому телефоні: ось дочка маленька, ось вона в школі, ось університет закінчила, посміхається, а от весілля. А ось малятко-внучка в ліжечку. Ось і все життя. Все в цілому добре. А якщо тебе попросили не приходити тому, що ти занадто товста і некрасива, — це не страшно, але ж? Ти ж виконав свою роль, а зараз головне — не заважати, не лізти, не псувати щастя рідним людям. Якщо їм буде потрібно, вони подзвонять і покличуть, як зазвичай. І все знову буде добре. Як зазвичай.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩