Тата я ніколи не знала, але через 27 років він прийшов у моє життя. Разом з ним намалювалася і сестра, яку я заскочила зі своїм чоловіком

 


Мама виховувала мене одна. Про тата я ніколи не питала. Батька замінив мені дідусь. Коли я стала старшою, познайомилася з Вадимом. Вийшла за нього заміж, жили щасливо, а потім дізнались, що чекаємо малюка. Все протікало дуже важко. Весь час потрібні дорогі крапельниці, щоб я змогла виносити здорового малюка.

Моя мама як могла допомагала грошима. Але, гроші закінчилися. І я не знала, що робити. Тоді мама запропонувала здати свою квартиру і переїхати на час до нас. Ми погодилися.

Мама дала оголошення, квартиру здала. Але, через тиждень їй подзвонили сусіди і сказали, що вона їх затопила, і тепер потрібен дорогий ремонт. Я теж дуже засмутилася, що всі мої плани рухнули. Але потім мама сказала, що ми викрутимось. Чоловік сказав: – Раз так вийшло і тепер грошей немає, дитини варто позбутися. Я сказала, що не буду цього робити.

Через тиждень до нас приїхав Іван Петрович, мама сказала, що він дуже хороший знайомий і нам допоможе. Так як в маминій квартирі був потрібний ремонт вони жили у нас. Чоловік став мене до нього ревнувати. Я йому казала, що це повна маячня мене ревнувати, так він на багато старший за мене. Потім приїхала до нас його дочка, вона була старша за мене на п’ять років. Сказала, що ненадовго, якісь справи в нашому місті. Начебто все так добре було.

Одного разу я повернулася з лікарні і застала чоловіка з нею. Вона йому казала, навіщо я йому така потрібна. А вона така гарна і дітей не хоче і все таке. Він підтверджував її слова і теж зізнався, що не хоче дітей. Вони не чули як я увійшла в будинок. Я швидко розвернулася і втекла. Після побаченого я подала на розлучення. Але, я дуже переживала за малюка, тільки щоб з ним було все в порядку.

Іван Петрович дав нам певну суму, щоб я змогла на якийсь час оплатити лікування і поїхав. Але все одно тих грошей не вистачало, щоб я могла повноцінно закінчити своє лікування. Час йшов. Подзвонили з лікарні і запитали, чому я не приїжджаю. Я сказала: – У мене немає грошей на подальше лікування. – Як ні? Два дні тому надійшли гроші на наш рахунок від вашого імені. Так що завтра чекаємо.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩