«Синку, якщо раптом тобі стане погано або страшно, то ось тобі це…» і батько сунув щось дитині в кишеню

 

Мама і тато часто возили сина на літо в село до бабусі. Коли він підріс, то сказав батькам: «Я вже великий, що ви мною, як маленьким опікуєтеся? Я і сам можу до бабусі доїхати!» Після деяких суперечок батьки погодились.

Ось вони стоять на пероні, проводжають, дають останні настанови, а син все твердить: «Та знаю я, знаю, 100 разів вже говорили…!» Тоді батько каже: «Синку, якщо раптом тобі стане погано або страшно, то ось тобі це…» і сунув щось дитині в кишеню.

І ось хлопчик сидить у вагоні, їде, розглядає щось у вікно… А навколо люди… чужі… штовхаються, шумлять, заходять, виходять, провідниця незадоволена зробила йому зауваження, хтось теж невдоволено на нього подивився і… хлопцеві стає не по собі… і з кожною годиною все неприємніше і важче… Скоро йому стає страшно. Він знітився, забився в кут, підкотились сльози. Він згадує про те, що у нього щось є у кишені від батька. Тремтячою ручкою намацує папірець, розгортає, а там записка: «Синку, я в сусідньому вагоні…»

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩