“Я свекруха, маю одного сина і дві невістки. Ірку я не любила. Раз в тиждень я приїжджала до Інни і доповідала все про сина. A пoтiм стaлoся нeспoдiване”

 

Інна влетіла до нас в будинок такою собі ластівкою, з такою посмішкою, що на душі стало тепліше. По-хазяйськи вимила руки і відразу пройшла на кухню. Вона була привітна, весела та працьовита.

– Тетяно Іванівно, де у вас фартух? Я курочку принесла, зараз посмажу.

Я відразу ж згадала колишню дівчину сина, вона не те що курку посмажити, чашку після себе не мила ніколи. Я тоді відразу заспокоїлася, добре синові буде з такою дружиною. З кожним днем ​​я закохувалася в Інночку все більше, і з радістю відзначала, як вона відрізняється від попередньої дівчини сина.

Після весілля молодята почали жити зі мною. Будинки відразу стало тепліше і затишніше, день починався з посмішки Інни, а закінчувався вечірніми посиденьками перед телевізором, син допізна працював, сильно втомлювався і як правило відпочивав вечорами в своїй кімнаті, ми ж робили телевізор тихіше і шепотілися про своє, про жіноче.

Господинею невістка виявилася прекрасною – весь будинок сяяв чистотою, син був одягнений з голочки і коли вона тільки встигала? Працювала, сім’єю займалася, сама виглядала бездоганно і навіть на подружок час знаходила час.

Сестра все зітхала, пощастило так пощастило, у її невістки руки явно не з того місця росли.

Тим часом подумки я вже намалювала собі щасливе майбутнє з двома онуками і п’ятьма правнуками, тому в моїй голові навіть думки не виникало, що ця ідилія може коли-небудь закінчиться.

Якось вона прийшла додому стривожена, очі на мокрому місці.

– Тетяно Іванівно, мені здається у Саші хтось є.

Мене немов холодною водою облили, серце стислося і наповнилося неймовірною злістю на сина.

– Ти впевнена? Може здалося?

– Ні, я відчуваю, він став таким холодним, віддаленим, ховає телефон, та й приходити пізніше почав.

Ось це я теж помітила, але списувала все на проблеми на роботі, не завжди ж причиною є коханка.

Бідна дівчинка, якщо це все правда, як же вона переживе, я була зла на сина, і хотіла було серйозно з ним поговорити, але нічого не вийшло, він мовчки встав і пішов, грюкнувши дверима.

Потекли напружені дні, молоді не розмовляли, сиділи кожен у своєму кутку, син почав мене ігнорувати, не витримавши я поїхала до сестри на кілька днів, а коли повернулася Інни вже не було, і речей її теж.

– Мам, не хвилюйся, ми з Інною розлучаємося – сказав Саша.

Тремтячою рукою я намацала позаду себе стілець і впала на нього. Син схоже очікував такої реакції, і просто повідомив, що закохався в іншу.

– Інна хороша, але ми поквапилися з весіллям. Можеш називати мене негідником, адже серцю не накажеш. Ну чого ти мовчиш, не можу я жити з однією, а любити іншу.

– Де вона зараз? – перебила я сина.

І він продиктував мені адресу.

Ми проплакали весь вечір. На Інну було важко дивитися, і я дала собі слово, що зроблю все, щоб напоумити непутящого сина.

– Інночка запам’ятай, кого б не привів цей нахаба, в моєму житті буде тільки одна невістка і це ти.

І вона нібито повеселішала трохи, ми домовилися, що я буду її відвідувати, періодично доповідати про обстановку.

Непрохана гостя не змусила себе довго чекати. Я прийшла з роботи – а тут вона, сидить, попиває з Сашком чай. Ну що сказати, звуть Іриною, довга коса до пояса, непомітний вид, я фиркнула на сина – проміняв красуню на цю посередність.

Дівиця, побачивши мене, опустила очі, і тут же кинулася наливати мені чай. Пішла мити руки і тут я помітила в коридорі велику сумку. Так, спритна ця Ірина, але нічого, я швидко виставлю її за двері. Потрібно тільки трохи часу.

Сівши за стіл я почала розмову:

– А знаєте, до вашої появи в будинку мій син був щасливо одружений.

Ірина покрилася червоним рум’янцем, але сказати нічого не встигла, Саша вискочив з-за столу і потягнув її з своєї кімнати.

– Мама, якщо ти будеш з нею так, мені доведеться зняти квартиру, будеш жити одна.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩