ЛЕСЯ СИДІЛА З ПІВРІЧНИМ СИНОМ НА РУКАХ У СВЕКРУХИ В ХАТІ, КОЛИ ДО НИХ ЗАЙШОВ СУСІД, ОДИН З ТИХ, ЩО БУВ З ІВАНОМ НА ЗАРОБІТКАХ, І ПЕРЕДАВ В БІЛОМУ КОНВЕРТІ ЛИСТ. ТРЕМТЯЧИМИ РУКАМИ ВІДКРИВАЛА ЙОГО ЛЕСЯ, ЧУЛО ЇЇ СЕРЦЕ, ЩО НЕДОБРУ ВІСТОЧКУ ПРИНЕСЕ. ІВАН ПРОСИВ У ЛЕСІ І СИНА ПРОЩЕННЯ ЗА ТЕ, ЩО БІЛЬШЕ ДО НИХ НЕ ПОВЕРНЕТЬСЯ. ДЕСЬ ТАМ, У ДАЛЕКИХ СВІТАХ, ВІН ЗУСТРІВ ЖІНКУ І ВИРІШИВ ЗАЛИШИТИСЯ З НЕЮ

Цікава новина вмить облетіла усе село – спочатку Леся забрала від Олени чоловіка, а тепер і сина. До ситуації ставилися по-різному, головне, щоб поговорити було про що. Але Леся на пересуди не зважала, вона активно готувалася до весілля своєї донечки. Тішилася щастям Оксанки, вірила, що хоч у неї доля складеться краще.

Вперше Леся вийшла заміж у сімнадцять років, припав до душі їй сусідський хлопчина Іван. Весілля скромне відіграли, почали жити, а незабаром і синочок народився. Все було б нічого, але в селі важко жилося, не було свого житла, то ж Іван подався з іншими чоловіками на заробітки. Леся сиділа з піврічним сином на руках у свекрухи в хаті, коли зайшов до них сусід, один з тих, що був з Іваном на заробітках, і передав в білому конверті лист.

Тремтячими руками відкривала його Леся, чуло її серце, що недобру вісточку принесе. Іван просив у Лесі і сина прощення за те, що більше до них не повернеться. Десь там, у далеких світах, він зустрів жінку і вирішив залишитися з нею. Леся дивилася то на листа, то на сина, і не могла зрозуміти, як їй тепер жити далі. Іван так і не повернувся, допомогла свекруха. Вона залишила Лесю з онуком жити у себе, а через рік сама невістці знайшла чоловіка.

Леся вдруге вийшла заміж, щоб не надокучати свекрусі. Хоча і після того, свекруха її підтримувала, як могла. А коли Леся народила донечку, та відразу почала називати її онукою, і гледіла, наче рідну. Другим чоловіком Лесі став Павло. Чоловік давно був вдівцем, дітей у нього не було. Спочатку Лесю лякала різниця в п’ятнадцять років у віці, але потім притерлися один до одного. Сина Павло прийняв, як свого, ніколи не ображав. Добре було Лесі біля другого чоловіка, хоч і не любила його, але з ним почувалася захищеною.

Та щастя тривало недовго. Оксанка якраз пішла в перший клас, як не стало Павла. Все сталося раптово. Леся знову залишилася одна, але тепер уже не на вулиці – хата Павла стала її власністю. Свекруха і далі допомагала, як могла. Так і жили.

А потім до Лесі стала приходити її давня подруга Олена. Олена навіть дружкою була у Лесі на весіллі. А потім і сама заміж вискочила за Богдана, хлопець приїхав з іншої області до них на роботу, та й так і залишився, одружившись з Оленою. Колись вони були нерозлийвода, а потім обидві поринули у вир сімейного життя. Та доля знову звела їх, подруги стали бачитися чи не кожний день, одна до одної в гості ходити.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩