ЯКОСЬ МЕНІ ДОВЕЛОСЯ ПРАЦЮВАТИ ДОВШЕ НІЖ ЗАВЖДИ, І Я ПОВЕРНУЛАСЯ ДОДОМУ О ПЕРШІЙ ГОДИНІ НОЧІ. НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВТОМУ, Я ЗІБРАЛАСЯ ПІТИ В ДУШ. І РАПТОМ ЧУЮ, ХТОСЬ ПОСТУКАВ У ДВЕРІ. ПОГЛЯНУВШИ, Я ПОМІТИЛА ЛІТНЮ ЖІНКУ. ДУМАЮ ЧОМУ ЛЮДЯМ НЕ СПИТЬСЯ? Я ВІДКРИЛА ДВЕРІ. АЛЕ КРАЩЕ Б Я ЦЬОГО НЕ РОБИЛА

 

Якось у студентські роки сталася зі мною одна дивна історія, від якої у мене й досі мороз по шкірі. Я тоді навчалася на першому курсі. Квартиру орендувала на околиці міста, так як там було дешевше. Щоб сплачувати за квартиру я була змушена по вечорам підробляти в місцевому кафе. З сусідами я майже ніколи не бачилася. Йшла рано вранці на навчання, поверталася після одинадцятої.

Якось, мені довелося працювати довше ніж завжди, і я повернулася додому о першій годині ночі. Незважаючи на втому, я зібралася піти в душ. І раптом чую, хтось постукав у двері. Поглянувши у вічко я помітила літню жінку. Думаю і чому людям не спиться.

Я відкрила двері, за нею стояла повна жінка похилого віку в кухонному фартуху і з хусткою на голові. Вона представилася і попросила солі. Я була здивована, але жінка пояснила, що несподівано зателефонував син і сказав, що приїде вночі. Ось вона і кинулася йому борщ варити, а солі в квартирі нема.

Я сіль зберігала в пластиковому контейнері, тому люб’язно позичила його сусідці. Та пообіцяла наступного дня повернути. Я закрила двері і зі спокійною душею пішла спати.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩