ЧОЛОВІК ПОВЕРНУВСЯ АЖ ПІД ВЕЧІР НАСТУПНОГО ДНЯ. ВІН СТАВ ПЕРЕДІ МНОЮ НА КОЛІНА ТА ПОЧАВ ШЕПОТІТИ: «ПРОСТИ МЕНЕ, ПРОСТИ». Я ПРОБАЧИЛА, БО ЛЮБИЛА. А ЧЕРЕЗ КІЛЬКА ДНІВ ЧОЛОВІК НЕ ВИТРИМАВ І ЗІЗНАВСЯ МЕНІ, ЩО НАСПРАВДІ СТАЛОСЯ В ТОЙ ВЕЧІР. ТЕПЕР Я РОЗГУБЛЕНА, НЕ ЗНАЮ, ЩО МЕНІ РОБИТИ

 

Коли я виходила заміж, планувала прожити з чоловіком все життя в любові і злагоді. І щоб не сталося, залишатися разом. В принципі, до недавнього часу саме так і було. А тепер я взагалі не знаю, що робити.

Ми з чоловіком взагалі ніколи не сварилися, завжди вміли все вирішити мирно та знайти компроміс. Ми любили один одного та були ладні піти на уступки один одному. Часто я стримувалася, не висловлювала свою думку, щоб не посваритися. І це працювало. Джерело

В той день я навіть не пам’ятаю, з чого все почалося. Ми почали доводити один одному правоту з дуже «принципового» питання. Зачепилося одне за інше, я не знаю як, та наша злість повиходила назовні. Так ми вперше за три роки посварилися. Посварилися так сильно, що він ввечері зібрався та пішов з дому… Це була найдовша ніч у моєму житті. Де він? Що з ним? Мобільний був поза зоною, я не знаходила собі місця, була готова просити в нього пробачення та все забути — тільки б повернувся…

Повернувся він під вечір наступного дня. Вигляд у чоловіка був жахливий, він наче постарів, став переді мною на коліна та почав шепотіти: «Прости мене, прости», «Ні, це ти мені прости, все нормально…» — казала я. Ми плакали, як дурні, і я подумки обіцяла собі, що більше ніколи такого не повториться і що все буде, як раніше. Ні, все було краще, ніж раніше, але лише кілька днів, поки не сталася та розмова…

– Мені потрібно тобі у дечому зізнатися. Я більше не можу тримати це в собі. Тієї ночі я тебе зрадив … У мене є знайома, вона давно мене кликала…. Я спочатку напився, а потім пішов до неї, від злості, від відчаю, з розпачу. Такого раніше ніколи не було і ніколи не буде, і мені дуже кепсько від того…

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩