Перед знайомством з майбутньою свекрухою я відверто хвилювалася. І як виявилося, не даремно. Я їй не сподобалася і вона цього навіть не приховувала. Ми сіли за стіл, Марина Олексіївна почала розпитувати мене про моїх батьків і наші статки. Коли вона зрозуміла, що я наречена без приданого, відверто сказала, що така невістка їй не підходить. Почала звинувачувати мене в тому, що я позарилася на їхню квартиру. «Ніякого весілля не буде. Я цього не допущу», – резюмувала свекруха

Я народилася в невеликому селі. Родина у нас хоч і не багата, зате дружня. Мої батьки завжди вчили мене людяності і доброти. Я розуміла, що у мене є вибір – або залишатися в селі, або наполегливо вчитися, щоб поступити в університет і самій влаштувати собі своє життя.

То ж після закінчення школи я поїхала в обласний центр поступати в медичний університет. Моїх знань вистачило для того, щоб я пройшла на державну форму навчання. Я стала студенткою, почала жити в гуртожитку і саме тоді я познайомилася з Тарасом. Хлопець теж був студентом нашого університету, на два курси старшим за мене.

У нас було багато спільних тем для спілкування, потім ми почали зустрічатися. Тарас жив з мамою у великій трикімнатній квартирі в центрі міста. Коли ми вирішили одружитися, він зважився, познайомити мене зі своєю мамою. Батька Тараса давно не стало, судячи з розповідей, він був дуже хорошою людиною, все хороше, що є в моєму хлопцеві, дісталося йому саме від батька.

Про маму Тарас завжди розповідав мало і з якоюсь неохотою, тому перед знайомством з нею я відверто хвилювалася. І як виявилося, не даремно. Я ще не встигла зайти в квартиру, як майбутня свекруха зміряла мене презирливим поглядом. Я їй не сподобалася і вона цього навіть не приховувала. Ми сіли за стіл, Марина Олексіївна почала розпитувати мене про моїх батьків і наші статки.

Коли вона зрозуміла, що я наречена без приданого, відверто сказала, що така невістка їй не підходить. Почала звинувачувати мене в тому, що я позарилася на їхню квартиру. «Ніякого весілля не буде. Я цього не допущу», – резюмувала свекруха.

В той вечір я пішла додому ні з чим. Було прикро, що Тарас мовчав, не заступився за мене. Я думала, що це кінець, але через два дні Тарас прийшов до мене і сказав, що ми несемо заяву у РАЦС. Просив вибачення за те, що не зможе організувати для мене шикарного весілля.

Я погодилася на пропозицію коханого – ми просто розписалися і зняли квартиру. Мама Тараса, дізнавшись про це, практично відмовилася від нього, перестала з ним спілкуватися. Сказала, що він зрадив її, вибравши якусь неотесану селючку, тобто мене, собі за дружину. Вона говорила, що їй соромно мене показати своїм знайомим.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩