ОЛЕКСАНДР ЯКРАЗ ІЗ ЗАРОБІТКІВ ПОВЕРНУВСЯ І ВСЕ СЕЛО ГАДАЛО, ЧИ ЗАПРОСИТЬ СИН РІДНОГО БАТЬКА НА ВЕСІЛЛЯ. АЛЕ ЧОЛОВІК ВИРІШИВ ПРИЙТИ БЕЗ ЗАПРОШЕННЯ. ВЕСІЛЛЯ ЗУПИНИЛОСЯ, КОЛИ ПОБАЧИЛИ, ЯКИЙ ПОДАРУНОК ВІН ПРИГОТУВАВ НАРЕЧЕНИМ

 

Ліда йшла до магазину. Раптом попереду з провулку з’явилася постать, що заточувалась з боку в бік. Вона відразу впізнала Сашка, колишнього зятя, зауваживши, що він знову нетверезий. Два роки тому він розлучився з її дочкою Любою. Дочка вже вийшла заміж удруге, виїхала жити до міста, і Сашко пристав у прийми. А от внучок…

Його шкода найбільше: залишився без тата. При згадці про Стасика запекло в душі. Малий так схожий на Сашка, і батьком для сина, слід визнати, зять був чудовим. Спочатку жили молодята біля неї, тож бачила, як радів Сашко народженню первістка, як вставав до нього вночі, поспішав з роботи, щоб не пропустити купання… А тепер… Джерело

Ліда рішучим кроком наздогнала зятя, що хитався на всі боки, і строго запитала:

— Чого це ти, синку, ходиш нетверезий?

Чоловік зупинився і спантеличено підвів очі:

— Мамо? Це Ви? А мене Оля вигнала! І Любі я не треба, і їй…

Ліда від того «мамо» аж здригнулася. Взяла чоловіка за руку:

— Нічого, синку, в житті всяке буває. Ти ще молодий, ще знайдеш свою долю. Тільки не пий! У тебе ж син! Це — назавжди! Сини швидко ростуть. Приїде Стасик у село в гості, а йому люди скажуть: «Бачиш, оно нетверезий пішов? То твій батько!»

Сашко вмить наче протверезів від тих слів. Посоловілі очі раптово потемніли, зійшлися брови на переніссі. «Не скажуть!» — видихнув хрипко і пішов, намагаючись триматись рівніше.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩