НАСТУПНІ КІЛЬКА МІСЯЦІВ В КВАРТИРІ ЙШОВ КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ, ВИКОРИСТАВШИ ВСІ БАБУСИНІ ГРОШІ МИ З ДРУЖИНОЮ ВКЛАДАЛИ В РЕМОНТ ВЖЕ СВІЙ СІМЕЙНИЙ БЮДЖЕТ. МАМА ГОВОРИЛА: «КВАРТИРА ТВОЯ, ТИ БУДЕШ В НІЙ ЖИТИ, ТИ І РЕМОНТ РОБИ. А ЯК ТИ ДУМАВ, ЩЕ ЧЕКАВ ДОПОМОГИ?» І МИ РОБИЛИ І ВЖЕ ПЕРЕДЧУВАЛИ ЗАСЕЛЕННЯ. ЯК РАПТОМ…

 

Квартира на словах була «моя». Мені 29 років, я в сім’ї старший. Мої батьки ще з шкільних років обіцяли мені 2-кімнатну квартиру, в якій жила бабуся. Останні 5 років вона потребувала постійного догляду, яким займалися батьки і я. При цьому я не просто возив продукти або лiки – доводилося щодня бути з бабусею по кілька годин, а останні кілька місяців її життя я практично у неї жив. Перед роботою заїду, після роботи приїду, і ночувати залишався. Моя дружина теж допомагала, виконувала всілякі побутові та гігієнічні процедури.

А моя сестра до бабусі заглядала раз на два три тижні, тому що не могла там довго перебувати, запах і все таке …. Та й ніколи їй – у сестри в її 22 роки вже двоє дітей, наша мама від неї не відходить – допомагає їй з діточками.

Я знав, що квартиру бабуся заповіла мені, про це вона сама мені говорила. А після смeрті з’ясувалося, що квартиру вона заповіла мені та моїй мамі по половині. Ще бабуся у заповіті вказала рахунок з невеликими накопиченнями в кілька тисяч, які було вирішено витратити на ремонт квартири.

Наступні кілька місяців в квартирі йшов капітальний ремонт, використавши всі бабусині гроші ми з дружиною вкладали в ремонт вже свій сімейний бюджет. Мама говорила: «Квартира твоя, ти будеш в ній жити, ти і ремонт роби. А як ти думав, ще чекав допомоги?» І ми робили і вже передчували заселення. Як раптом…

– Привіт сину! Тут така справа … Марічку чоловік вигнав. Пoбuв, дітей нaлякaв … Вона розлучатися буде … Ну і … ти ж розумієш … доведеться їй жити в бабусиній квартирі! – я запам’ятав ці слова на все життя, з усіма паузами.

Я був обурений і висловив матері все, що думаю про сестру. Перший раз нapодила в 19 років, потім в 21, не отримала ніякої освіти, ні дня не працювала, та ще й чоловіка собі вибрала старшого на 11 років. Переконувала – «Зате з ним як за кам’яною стіною, не те, що з цими ванільними хлопцями-ровесниками». Правда «кам’яною стіною» був звичайний і раніше сyдимий за рyкопpиклaдcтво роботяга, підробляв перекупом авто і жив в оформленій на свою маму квартирі. Де, до речі, Марічку з дітьми ніхто не прописав – її чомусь прописали в бабусиній квартирі!

Я сказав матері, що сестрі на бабусю було плювати, за весь час, ні догляду, ні допомоги вона не отримувала від неї і так поступати з волею бабусі – це плювок в першу чергу на її пам’ять!

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩