ЧОГО ТІЛЬКИ ВОЛОДИМИР НЕ НАГОВОРИВ ДІВЧИНІ, АБИ ЗАКОХАТИ ЇЇ В СЕБЕ: І ЩО ДРУЖИНА В НЬОГО ПОМEРЛА, І ЩО ВСЕ ЖИТТЯ ВІН ЧЕКАВ НА НЕЇ, І ЩО ВОНИ ОБОВ’ЯЗКОВО ОДРУЖАТЬСЯ. А ЗА 2 МІСЯЦІ ТІКАВ ВІД ДІВЧИНИ, ЗАЛИШИВШИ ЇЇ З ДИТИНОЮ ТА НАВІТЬ БЕЗ СВОГО НОМЕРУ ТЕЛЕФОНУ

 

Це небо, ці сосни…Ніби напоєне озоном повітря. Сім років минуло відтоді, коли Володимир був тут востаннє. А ніби вчора.

За матеріалами – Наш День.

Так само шумить гірський водоспад і пахне медом прив’яла трава. Гаразд, він ще устигне вдосталь намилуватися краєвидами, надихатися цiлющим повітрям – попереду уся відпустка. Усе-таки добре, що взяв путівку в цей санаторій. Тут тихо, спокійно. Як сказав лікaр, для його невів якраз дуже корисно.

При згадці про лікaря Володимир поморщився. Чоловік у білому халаті асоціювався з його невдачами у бізнесі, в особистому житті. Не щастило на роботі, розлучився з дружиною. Це ж треба, він завжди при найменшій суперечці погрожував дружині, що піде від неї. А вона взяла і залишила його. Без попередження, зненацька. Жінка, яку Володимир вважав беззахисною і нікому, крім нього, особливо не потрібною.

Ні, так не годиться. Він приїхав сюди не для того, щоб думати про неприємне. Он подвір’ям прогулюється струнка блондинка. Чому б не познайомитися з нею?

Блондинка виявилася викладачем англійської мови. У Карпати приїхала з сином – лікaрі приписали гірське повітря. Он її хлопчик, грається з малятами на дитячому майданчику. Володимир підхопив тему розмови: о, він її розуміє, бо і сам любить дітей.

– То це ваша донечка? Он та білявочка? – блондинка показувала Володимиру на дівча, яке невгамовно стрибало на одній ніжці.

– Що ви… Я приїхав у санаторій один. І взагалі…

– Не віднікуйтесь. Чоловіки усі приїжджають одні. А виявляється, насправді, не тільки з дітьми, а й дружинами. А здогадатися, ще це ваша донечка, неважко. Ви з нею схожі, мов дві краплі води. Очі, носик і навіть підборіддя з ямкою. Обманювати негарно, – грайливо засміялася блондинка.

Він теж засміявся у відповідь, сказав щось жартівливе, мовляв, з жінками не сперечаються. А погляд і собі вихоплював з-поміж дітей дівчинку, яку тільки-що назвали його донькою. Справді, ті ж самі непокірні кучері, як колись у нього в дитинстві. Ті ж сині очі і родимка на лівій щоці. Буває ж таке у природі…

Чомусь думав про дівчинку і на тенісному корті, і ввечері, коли запросив блондинку у бар. Не міг дочекатися ранку, коли замайорить на подвір’ї білява голівка.

Дівчинка з’явилася, але не одна. Мабуть, з мамою, бо жінка ішла з нею за руку. У Володимира тьохнуло і завмepло сеpце. Сумнівів не було: Олеся…Чорноока красуня, що за одну-єдину мить колись полонила його душу. Здається, тільки цю жінку він і кохав по-справжньому.

Вони познайомилися сім років тому. У цьому ж санаторії. Олеся, тоді ще студентка, сподобалась йому одразу. Чого тільки Володимир не наговорив їй, аби прихилити дівоче сеpце. Що живе сам, бо дружина помepла. Що тільки й мріяв зустріти ось таку дівчину, схожу на лісову мавку. Що це – кохання з першого погляду і вони обов’язково одружаться.

У них було довгих три тижні. Коли ночі пахнуть любистком, а щастя здається безкінечним і таким солодким.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩