Недавно я зустріла колишного, який покинув мене у безвихідній ситуації. Зараз мені приходить багато повідомлень і вибачень від нього, але мене це вже мало хвилює

 

З Тарасом я познайомилася на роботі. З вигляду він був не дуже симпатичним, але його погляд та вміння говорити підкупили мене. Він часто робив мені компліменти, ми ходили разом обідати і тут ми обоє зрозуміли, що закохалися один в одного. З чосом Тарас запропонува жити разом, і я погодилася.

У той момент ми були безмежно щасливі. Але вже через місяць спільного життя, я почала помічати, що Тарас став виявляти невдоволення. Йому раптом перестало подобатися, як я готую, веду побут, який одяг одягаю. Мене це сильно ображало, але я намагалася тримати себе в руках, і вдавала, що нічого не помічаю. Разом ми так прожили чотири місяці, після чого Тарас сказав, що ми прийняли поспішне рішення, коли стали жити разом, почуття безслідно пішли й треба розлучитися.

Мені важко було змиритися з цим, адже я дуже кохала Тараса. Як далі жити, я не знаю.

Цілий два місяці я плакала, не хотіла нікого бачити, а потім вирішила взяти себе в руки. Я пішла до психолога, згодом записалася на курси для підприємців і відкрила свій маленький бізнес. Ніби все стало на свої місця.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩