Мені 35 років, а моєму чоловікові – 57, ми в шлюбі вже 10 років, є дітки, 5 і 6 років. Чоловік працює, а я з дітьми вдома, бо він добре заробляє. Кілька років тому ми купили невелику квартиру. Основну частину грошей внесла я, тому що в той період я працювала. Тобто 70% коштів в тій квартирі були мої. Я зробила це за власним бажанням, чоловік говорив, що в нього більше немає грошей, і я вирішила допомогти

 

Мені 35 років, а моєму чоловікові – 57, ми в шлюбі вже 10 років, є дітки, 5 і 6 років. 

Чоловік працює, я з дітьми вдома, бо він добре заробляє. Кілька років тому ми купили невелику квартиру.

Основну частину грошей внесла я, тому що в той період я працювала. Тобто 70% коштів в тій квартирі були мої. Я зробила це за власним бажанням, чоловік говорив, що в нього більше немає грошей, і я вирішила допомогти.

Потім з’ясувалося, що чоловік просто не хотів витрачати свої гроші і сміявся з мене. Минув час, і я стала натякати, що непогано б купити квартиру побільше, благо можливості дозволяють.

Але чоловік став нервовим, дратівливим, купувати не хоче, мотивуючи тим, що грошей немає, але я думаю, що він просто мене обманює і не хоче мати спільне зі мною житло.

Можливо, у ньго хтось є, але, скоріше за все, віз збирає гроші на житло своїй дочці від першого шлюбу. Мені це все дуже не подобається, адже ми його родина, ми повинні бути для нього на першому місці, я і наші двоє дітей. Тим паче, що та дочка давно доросла.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩