Пригадайте давні, справжні сільські весілля! Такі класні, без пафосу, лімузинів і ресторанів… Як же чудово там було, згодні?

 

За два тижня до знаменної події до хати, де має бути весілля з усіх куточків села стікаються люди з даниною – курка, яйця, сметана. В посадці же намічена сосна, з гілок якої буде зроблено весільну браму за чітко обговорену наперед таксу – три літри caмогону. Свиня і кнур вже доживають останніх днів. З трьох вулиць зносяться кльоші з обмотаними кольоровими нитками ніжками, бо кожна господиня має свою мітку, тарілки і келішки. На палатку в усіх сусідів забрано капи і церати, звозяться столи і лавки.

Цілу неділю за тиждень до того троє хлопців на чолі з молодим ходять по коліна в болоті по всіх найдальших родичах.

“Просили Вас мама і тато, і я Вас прошу….”

Список з 250 чоловік чітко перебраний, пам’ятається хто кого просив і хто до кого йшов, а хто не просив – то буде сидіти у весільну суботу вдома і тільки сусіди, прекрасно знаючи всі нюанси, хитро питатимуть – “н’а вас шо, не просили на весілля?)

Випечені медівники, горішки, кукурудзка і грибочки з маком, які стануть вершиною усіх кльошів і будуть першими ж зметені дітлахами.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩