– Яка у тебе цікава іграшка, а даш мені погратись? – Моя Богданка зробила круглі очі, почала ховати її за спину і тут же не забарилося продовження. – Ти жадіна мала. Щоб ти знала, моя внучка такого б не зробила. – Друзі, це тільки мені “щастить” на таких людей?

 

– Яка у тебе цікава іграшка, а даш мені погратись? – Моя Богданка зробила круглі очі, почала ховати її за спину і тут же не забарилося продовження. – Ти жадіна мала. Щоб ти знала, моя внучка такого б не зробила. – Друзі, це тільки мені “щастить” на таких людей?

Мене батьки в дитинстві вчили, що не можна розмовляти з незнайомими людьми, але тепер, коли у мене самої маленька дитина, мене обурює поведінка дорослих. Чому їх не вчили в дитинстві не лізти зі своїм сюсюканням до чужої дитини?

Моїй Богданці два роки і вона, як і будь-яка дитина цього віку, часто вередує на вулиці, і в більшості випадків знаходяться жалісливі тітки і бабусі, які безцеремонно втручаються в мій з дитиною діалог. Мене просто нервує, як абсолютно сторонні люди починають лякати дитини дивними фразами, наприклад “Я зараз заберу неслухняну дівчинку собі” або “Будеш плакати, поліція забере”.

Де ці люди виховувалися? Інша справа, якщо підійде мама з такою ж дитиною і часто діти починають вивчати один одного і дитина переключається і перестає плакати. У нас спільні інтереси і проблеми, ми можемо обмінятися порадами або просто поговорити про своїх дітей.

Часто незнайомі люди, як правило, похилого віку підходять до доньки, коли ми гуляємо і, роблячи вигляд, що мене тут немає, починають розмову з дитиною: “Який у тебе м’ячик красивий, а дай мені пограти”. Дитина впадає в ступор, особливо коли дочка м’ячик ховає за спину і тут же не забариться і продовження: “Ти жадіна, так, а ось у мене внучка…”. Тут уже бабуля перемикається на мене, розповідаючи про своїх онуків, плавно переходячи на свої проблеми зі здоров’ям.

Чому людина не замислюється, що вона вторгається в особистий простір? Чому люди лізуть зі своїми порадами, коли їх не просять про це? Я сама знаю, як мені одягнути дитину, і якщо мені хто говорить, що у мене дитина слабо одягнена і їй холодно, мене це страшенно дратує.

Щоб не грубити доводиться ігнорувати або навіть йти в інше місце або на іншу лавочку, якщо це в парку. Моя подруга іноді навіть грубить таким людям і отримує у відповідь невтішні епітети, на зразок “хамка”, “яка сама, така й дитина”.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩