КОЛИ Я ВИЙШЛА ЗАМІЖ, СТАЛА ЖИТИ У СВЕКРУХИ. КОРИСТУВАТИСЯ ПРАЛЬНОЮ МАШИНКОЮ ВОНА МЕНІ ЗАБОРОНЯЛА, ЗАТЕ ДО НОЧІ ГОЛОСНО ДИВИЛАСЯ ТЕЛЕВІЗОР, ЯКИЙ СТОЯВ У НАШІЙ КІМНАТІ. Я НЕ ВИСИПАЛАСЬ ВЗАГАЛІ, А СКАЗАТИ НІЧОГО ЇЙ НЕ МОГЛА, АДЖЕ ЖИЛА В ЇЇ ДОМІ. ЯКОСЬ ДО МЕНЕ ПРИЇХАЛА МАМА З СЕЛА, СВЕКРУХА ЇЇ НАВІТЬ НА ПОРІГ НЕ ПУСТИЛА. МАМА ЗАЛИШИЛА СУМКИ Й ГОСТИНЦІ У НАС НА ПОРОЗІ, А САМА ПЕРЕНОЧУВАЛА В СУСІДКИ. АЛЕ ЖИТТЯ СКЛАЛОСЯ ТАК, ЩО ТЕПЕР МОЯ СВЕКРУХА ЖИВЕ У ЧУЖОМУ ДОМІ

 

З Дмитром я познайомилася в інституті, коли навчалася ще на другому курсі. Я закохалася в нього як школярка і незабаром ми одружилися. Дмитро  привів мене до себе в квартиру, де жив зі своєю мамою, Галиною Іванівною. Був у нього ще й брат Андрій, який на той час служив в армії. Квартира була трикімнатна, ми оселились в одній з них.

Свекруха зустріла мене м’яко кажучи не добре. Невістка на  її території, в плани Галини Іванівни не входила. Та й взагалі, у неї була на прикметі інша дівчина на роль невістки, хоч і не гарна, зате зі своїм будинком. А тут на тобі, привів синок до себе додому сільську дівчину, яка боялася кроку ступити, щоб не викликати невдоволення свекрухи. Мій чоловік був небажаною дитиною і виховувала його бабуся, а батька він не знав взагалі. Але все ж після армії, довелося свекрусі, сина поселити у себе.

Так сталося, залишив її наречений, коли вона чекала дитину, не готовий ще був до сімейного життя, а була Галина Іванівна грамотною і симпатичною. Знову ж таки, куди вона з немовлям, тому тримісячний хлопчик був залишений бабусі. Але участі в його житті мати вже не приймала. Незабаром вона вийшла заміж і з’явився в неї ще один син Андрій, а старшого тільки одного разу взяла погостювати в місто, але вітчиму це не сподобалось, він влаштував скандал, і більше у матері Діма не був.

Дитячу образу підігрівав з дитинства Андрій, його теж на час, влітку, привозили в село. Він постійно хвалився подарунками від батьків, про які Дмитро міг тільки мріяти. Бідний брат Дмитро, позбавлений батьківської любові, жив в старій хаті, в холоді і голоді, тільки зрідка бачив жалюгідну жменю цукерок, але зате любов’ю бабуся його не обділяла. Без батьківської підтримки Дмитро не зміг здобути освіту – відразу пішов працювати після школи, потім в армію. Навчався вже пізніше, заочно. Молодшого сина мама любила, регулярно слала в армію посилки й гроші.

Мої роки проведені зі свекрухою, були просто нестерпні. Моєю мрією, було якомога швидше від неї переїхати і байдуже куди. Галина Іванівна, чекаючи повернення Андрія з армії, цілеспрямовано виживала нас з квартири. Дмитро мене в образу не давав, але свекруха в його присутності мене і не зачіпала. А ось коли його не було вдома, тут вона давала волю словам, неприємним для мене.

Коли приїхала моя мама, то свекруха не пустила її на поріг, мама була змушена ночувати у сусідки, дай їй Бог здоров’я. Я чоловікові не скаржилася – уникала скандалу, але йшла в вихідні дні з дому, байдуже куди, гуляла по парку, в кіно, музей, бібліотеку, але по далі, адже свекруха була вдома, а це значить знову сварки і образи. Заглядала в чужі вікна і щиро мріяла про свій, затишний куточок, нехай маленький, тісний, але свій, де не було б образ і я не тулилася б по кутах, рятуючись від постійних дорікань.

У мені зародилося нове життя, але я, напівголодна, втомлена після занять, по заметах ходила вздовж будинків і питала перехожих про квартиру в оренду. Життя моє перетворилося на пекло, коли Андрій повернувся з армії і свекруха, одержима ідеєю одружити його якомога швидше, щоб вигнати ненависну сім’ю старшого сина, мене просто доїдала.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩