МИ З ВНУКАМИ ВИРУШИЛИ В МАГАЗИН, ЗА ПРОДУКТАМИ ДО СВЯТКОВОГО СТОЛУ. ВЗЯЛИ НАЙНЕОБХІДНІШЕ. Я ВЖЕ ПІДХОДИЛА ДО КАСИ, І ТУТ ОНУКА МЕНЕ ПОПРОСИЛА КУПИТИ ТОРТ. АЛЕ У МЕНЕ НЕ ВИСТАЧИЛО ГРОШЕЙ. Я БУЛА ДУЖЕ ЗДИВОВАНА, КОЛИ НЕЗНАЙОМИЙ ЧОЛОВІК ЗАПЛАТИВ ЗА НАШ ТОРТ

 

Ми з чоловіком, живемо разом уже більше сорока років. Останнім часом чоловік багато хворіє, на його лікування ми витратили майже всі наші гроші. А у нас на руках ще й внуки – Софійка сім років і Вадим шість років. Мого сина разом з дружиною не стало в один день, навіть не хочеться згадувати той чорний період в нашому житті. Дітей віддати в інтернат ми не могли, тому зараз вони живуть з нами.

Інших родичів у нас майже немає, а тому допомоги чекати просто нізвідки. Всі кошти йдуть на їжу і одяг для дітей, і дозволити собі щось зайве ми не можемо, навіть у свята. Наближався день народження чоловіка, я все-таки вирішила його порадувати його чимось смачним. Ми з внуками вирушили в магазин, за продуктами до святкового столу. Накидала в кошик трохи продуктів. Пішли до каси.

Я вже підходила до каси, і тут онука мене запитала:

– А як же день народження без торта? Бабусю, а ми хіба не купимо дідусеві торт? У нього ж день народження!

Дитина щиро дивилася на мене, а я не знала, що їй відповісти. Я не була впевнена, чи вистачить мені грошей. Поки я роздумувала, Софійка втекла і незабаром повернулася з невеликим, красивим тортиком. Дитина поставила торт на касу, поруч з хлібом. Я почала розраховуватися, і зрозуміла, що грошей мені таки не вистачає.

– Давайте тортик приберемо, – кажу касиру.

І тут я почула голос:

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩