Той день пам’ятаю, як зараз. Він пuв молоко і роздратовано спостерігав, як нарізаю сир, холодну телятину і помідори. Тричі повторив, що буде тільки молоко і ніяких сендвічів. Я бідкалася і мила стільницю. Нарешті не витримав

 

 

БЕЗЦІННИЙ УРОК…

Колись чоловік дав мені безцінний урок. Я спершу його не зрозуміла і надула губи. Повважала товстошкірим і впертим віслюком, який нічого не тямлять в сімейному житті. І тільки через деякий час усвідомила, наскільки він мав рацію.

Ми одружилися далеко не юними: йому виповнилося 42 роки, мені – 36 років. Обоє реалізовані і зі своєю точкою зору на все. Перший час перебували в ейфорії, а потім непомітно, надто захопившись новим статусом і облаштуванням сімейного гніздечка, я почала робити одну дурницю за іншою.

Закинула степ-аеробіку і курси англійської мови на користь випічки малинових кексів і чищення килимів. Дзвонила йому на роботу і цікавилася продажем сегментних кульових кранів серії Flow-Tek S-19. Шила покривала з клаптиків, збирала на службу “тормозки” і прасувала простирадла з двох сторін. Вирізала фетрових зайців і закатувала лечо. Освоїла декупаж і соління скумбрії. Схудла, засмикалася, намагаючись стати ідеальною господинею, і загнала себе в стан жертви.

Той день пам’ятаю, як зараз. Настала перша субота листопада, почався дощ, що змахує на сіро-зелений чай, і на кухні з самого ранку горіло світло. Він пив молоко і роздратовано спостерігав, як нарізаю сир, холодну телятину і помідори. Тричі повторив, що буде тільки молоко і ніяких сендвічів. Я бідкалася і мила стільницю.

Нарешті не витримав:

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩