Заміж Галина вискочила швидко, за хлопця, який приїхав на практику в їх село – красивого агронома. Відразу ж було видно, що він ще той ловелас, але їй ніби очі засліпило те кохання, бо перебравши майже всіх дівчат в селі Михайло зупинився на ній, красиво запропонувавши руку і серце. Не встояла вона, але погодившись, Галина швидко зрозуміла, що зустрічалася з однією людиною а жити стала зовсім з іншою

 


Шестирічний Юрчик солодко спав розкидавши ручки в сторони, а Галині було не до сну. Їй ще до кінця не вірилося, що вона відірвалася від минулого життя, і що попереду її чекає нехай не зовсім, тому що такі події не витравити з душі навіть застосувавши сильну отруту, але більш спокійне життя ніж те, яким вона жила раніше.

Заміж вона вискочила необачно швидко, за хлопця, який приїхав на практику в їх село – красивого агронома.

Відразу ж було видно що він ще той ловелас, але їй ніби очі засліпило те кохання, бо перебравши майже всіх дівчат в селі Михайло зупинився на ній, красиво запропонувавши руку і серце.

Не встояло її трепетне серце, але погодившись вона швидко зрозуміла, що зустрічалася з однією людиною а жити стала зовсім з іншою

Сидячи за столиком, Галина байдуже дивилася на пейзажі за вікном. Природа всюди була чарівно красивою, але ось рідною вона була тільки там, де людина відчувала себе, як вдома.

А чуже воно і є чуже – гарне, але не рідне, але взявши квиток в чужі краї вона твердо знала, що їде до себе додому.

Попутників не було і вона насолоджувалася тишею.

Просто ніхто уявити собі не може, на що здатна людина, яка нарешті зрозуміла, що у неї немає іншого виходу.

Заміж вона вискочила необачно швидко, за хлопця, який приїхав на практику в їх село – красивого агронома.


Відразу ж було видно що він ще той ловелас, але їй ніби очі засліпило те кохання, бо перебравши майже всіх дівчат в селі Михайло зупинився на ній, красиво запропонувавши руку і серце.

Не встояло її трепетне серце, але погодившись вона швидко зрозуміла, що зустрічалася з однією людиною а жити стала зовсім з іншою.

З милого і ввічливого хлопця він перетворився на суворого чоловіка, який поступово знищує в ній все добре живе, прибираючи навіть віру в себе і свої сили.

У казці бридке каченя перетворюється на лебедя, в її ж житті вийшло все навпаки. Вона з веселої і красивої дівчинки перетворилася в тиху і непоказну ходячу тінь.

Заступитися за неї не було кому: батька цікавило тільки особисте життя з мачухою, а мачусі було зовсім наплювати на її проблеми.

Так і жила вона тихо несучи все в собі, поки від тітки, рідної сестри матері, не прийшов рекомендований лист. Хтось жалісливий із селян повідомив їй про Галину, ретельно приховувану від людей і життя.

У листі тітка благаючи її, просила звернути увагу на себе і потурбуватися про майбутнє своїх дітей.

Вона вимагала кинути чоловіка і переїхати жити в її будинок, документально оформлений вже на її ім’я, тітку ж забирала до себе її дочка, яка живе в Карпатах. У листі також повідомлялося розташування ключа від будинку і документів на нього. Зважуйся мовляв, їдь і живи спокійно з дітьми.

Тільки ось зважитися на переїзд вона все ніяк не могла, про що зараз гірко шкодувала, хоча що саме тримало її, відповіді на це питання у неї не було, немає і зараз.

Швидко зібратися, покидавши в сумки найнеобхідніше і документи, змусив випадок, який стався з вини чоловіка, і якому ніколи в неї не буде виправдання і тим більше вибачення.

Одного разу чоловік прийшовши з бару, де відпочивав з друзями попиваючи холодне пиво, і збираючись скупатися в холодній річці, прихопив з собою і дочку, пообіцявши навчити її плавати.

Вона прала і напевно вішала білизну за будинком, тому не побачила, як вони вийшли з хати, інакше б нізащо не пустила Олесю з ним на річку.

Зайшовши в будинок і помітивши тільки одного сина, запитала у нього про дочку, а отримавши відповідь відразу ж побігла на піщану косу, де завжди всі купалися.

Але було вже пізно. За розповідями очевидців чоловік стрибав з дочкою з дощаного містка запевняючи всіх, що так швидше можна навчитися, і що його так вчили плавати.

На застереження він не реагував. Стрибнувши в черговий раз він впустив дочку, яка відразу ж пішла під воду.

Пошуки швидко зреагувавших людей, позитивного результату не дали…

Вона підбігла до місця, коли чоловік похитуючись виходив з води.

Зваливши його поштовхом, і звідки тільки взялися сили, вона хапала жменями пісок і засипала його вирячені очі, забивала в кричущий щось рот.

Її не відразу змогли відтягнути від нього, а заспокоювати довелося бригаді швидкої допомоги, яка прибула на місце події.

Санітари напхали її уколами і забравши чоловіка в очне відділення, поїхали.

А вона до самого вечора пірнала і пірнала в надії відшукати тіло дочки, але на жаль.

Тіло спливло на другий день прямо біля берега, а шукали то його на середині річки, мабуть все таки плином його віднесло до берега і якби шукали там і знайшли, може і можна було щось зробити.

А тоді поховавши доньку, попросивши подруг наглядати за її могилою, вона за вечір зібрала те, що потрібно буде в першу чергу, і ось вже їхала під перестук вагонних коліс в своє нове майбутнє.

До чоловіка в лікарню вона не стала заходити, реально боячись своїх подальших дій.

Зашипіли гальма, і скидаючи швидкість поїзд наближався до чергової станції. Помітивши людей, що бігають по перону з гарячою картоплею і огірочками, Галина діставши гаманець вийшла в тамбур.

І самій перекусити треба б, а ну скільки днів майже нічого не їла, та й синочка порадувати хотілося, він один у неї тепер залишився.

Повернувшись в купе з лотком ароматної картоплі, вона побачила чоловіка, який привітно щебетав з її Юрчиком.

– А ось і мама наша прийшла, а ти переживав… ех ти… – погладивши сина по голові промовив він і повернувшись до неї, додав – ви вибачте… але так вийшло, що я ваш попутник. Зайшов ось, а хлопчик, він зробив помах рукою в бік сина, хотів вже плакати, довелося поговорити, заспокоїти.

Він був на вигляд трохи дивний, але добротно одягнений і теплий погляд його карих очей зовсім не вселяв побоювання.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩