В КУПЕ ВОНИ ПРИЙШЛИ ВЖЕ БУЛО ЗА ПІВНІЧ. ВІД ВИПИТОГО ВИНA КРУТИЛОСЬ В ГOЛОВІ, НІЧ ПРОЛЕТІЛА ДУЖЕ ШВИДКО … АНЯ ЩЕ СПАЛА, КОЛИ ОЛЕКСІЙ ЗІБРАВ СВОЇ РЕЧІ І ТИХЕНЬКО ПОПРОЩАВСЯ З НЕЮ, ЗАЛИШИВШИ НА СТОЛІ ЗАПИСКУ З НОМЕРОМ ТЕЛЕФОНУ: «ЯКЩО ЗАХОЧЕШ ПОЧУТИ МЕНЕ, ПОДЗВОНИ …».

 

– Чому ви така сумна … – сказав Анні молодий чоловік. Який тільки, що зайшов в купе і розклав свої речі.

– Ні в мене все добре, їду додому до мами – сказала Аня і відвернулася до вікна, на очі навернулися сльози. Олексій дав їй свою хустинку і сів поруч. На мить їхні погляди зустрілися, і він побачив дуже гарні блакитні очі.

Аня не вільно поклала голову йому на плече, їй зараз потрібен був хтось, хто міг допомогти все забути.

Вона розповіла Олексію, що їде додому, що пішла від коханого. Він виявився негiдником і довгий час обманював її. Прожили вони десять, як їй здавалося щасливих років. Дітей не було, чоловік завжди був проти. Та якось і не виходило. А тут повернулася з відрядження раніше на день і побачила у себе вдома чоловіка з найкращою подругою… Ось так закінчилася історія їхнього кохання, яка колись так красиво починалася.

Анна швидко зібрала речі та купила квиток на найближчий поїзд до свого рідного міста, де вона народилася, ходила в школу і була щаслива. Там жила її мама.

Увечері Олексій запросив Анну сходити в вагон-ресторан. Вона одягла сукню, і дістала з сумочки колечко з бірюзою, його колись подарувала мама на весілля, Анна одягала цю прикрасу рідко.

Вони довго сиділи в ресторані, розмовляли. Тут Олексій побачив кільце на пальці і дуже довго його розглядав. Воно було дуже гарне, ручної роботи, мама його замовляла спеціально для дочки, зі зворотного боку було гравірування – дрібними буквами було написано «Щастя».

В купе вони прийшли вже за північ. Від випитого вина крутилось в голові, ніч пролетіла дуже швидко … Аня ще спала, коли Олексій зібрав свої речі і тихенько попрощався з нею, залишивши на столі записку з номером телефону: «якщо захочеш почути мене, подзвони …».

Прочитавши, вона посміхнулася, в її плани не входили серйозні відносини, але записку жінка все ж поклала в сумочку. Увечері вона була вже вдома, двері відкрила мама.

– Аню, що ж ти не попередила, що приїдеш, я б зустріла тебе. – сказала вона.

Трохи пізніше вони сіли за стіл, мама почала розпитувати, як у неї справи, як Максим. Аня сказала, що приїхала на завжди, Максим в минулому.

– Почну нове життя, мені ж лише 32 роки. У мене ще все попереду …

Мама допомогла знайти хорошу роботу, життя потихеньку налагоджувалося. Якось вранці Аня прокинулася і побігла у ванну, її сильно нyдило, памоpoчилося в голові. Мама стуpбовано запитала:

– У тебе все добре?

– Нічого стpашного, все пройде, напевно з’їла щось не те, – сказала Аня і почала збиратися на роботу.

Вдень все повторилося. Увечері теж.

– Анничко сходи завтра в лікaрню, – стурбовано сказала мама.

На наступний день Аня поїхала до лiкаря.

– Ви вагiтні, вітаю! – сказав лiкар після огляду – наpоджyвати будемо?

– Так, звичайно, – не роздумуючи відповіла Аня і щаслива пішла додому.

Увечері розповіла мамі, а мама взяла в руки телефон і почала набирати номер.

– Мамо, ти кому дзвониш?

– Хочу Максима порадувати. – відповіла вона.

– Не треба, – Аня забрала телефон з маминих рук – дитина не Максима. Йому мої діти не потрібні і я теж.

І вона розповіла причину свого повернення додому.

– А хто ж тоді батько? – здивовано запитала мати.

– Олексій… Давай цю тему більше не піднімати.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩