У НАС БУДЕ ДИТИНА, – ТАНЯ НЕ ПОМІТИЛА, ЯК КОХАНИЙ ЗМІНИВСЯ НА ОБЛИЧЧІ. МОЖЛИВО ТОМУ, ЩО МИТТЄВО ОПАНУВАВ СЕБЕ

 

Життя щось придумає…

Він намагався знайти у доглянутій вишуканій жінці щось від колишнього дівчиська. Тепер замість «хвоста» вона носить коротку зачіску, пише Наш День

Змінила колір волосся. Колись терпіти не могла шаликів. А зараз на ручці її сумки красується шалик кольору морської хвилі. І це зовсім не дисонує з діловим стилем. Навпаки, цей романтичний штрих надає її образу безтурботно-елегантного шарму. Він немов підглядав за нею, боячись зустрітися із знайомим поглядом…

…Тоді, понад два десятки років тому, весна була ранньою. На ринках і тротуарах підлітки й дорослі продавали підсніжники. Біля зупинки з букетиком первоцвітів стояла симпатична дівчина. Вітер розвівав її волосся. Сонце лоскотало очі. Вона смішно мружилася і, здавалося, відганяла рукою нечемні сонячні промінці.

– Скільки коштують ваші квіти? – запитав Назар.

– Я їх не продаю.

– Шкода…

– Ой, та довкола стільки продавців, – засміялася.

Він не знав про що говорити із незнайомкою і не хотів її залишати. З-за повороту показався автобус. Чимала юрба заметушилася. Дівчина обережно поклала букетик у сумку.

– Зачекайте! – торкнув її за руку. – Автобус уже майже переповнений. Ваші квіти… Давайте, я вас підвезу. Он моя автівка, – вказав рукою на припарковану легківку неподалік.

– Ні-ні… Я можу й пішки…

Він таки переконав дівчину, що їхати краще. Його пасажирку звали Танею. Живе в райцентрі неподалік. А тут мешкає тітка, до якої Таня часто приїжджає в гості.

Назар узяв слово з дівчини, що вони зустрінуться. Він зможе приїжджати до її містечка – це зовсім недалеко.

Дні і час побачень завжди призначав Назар, посилаючись на роботу і часті відрядження… Коли ж Таня приїжджала до тітки, йому майже ніколи не випадало бути вдома.

Їй хотілося познайомити коханого зі своїми батьками, тіткою. Віджартовувався:

– От закінчиш училище, тоді й нагода буде зустрітися.

Перед самим закінченням навчання Таня радісно повідомила Назарові:

– У нас буде дитина.

Не помітила, як він змінився на обличчі. Можливо тому, що миттєво опанував себе.

– Таню, дівчинко, я не хочу тебе хвилювати, але… Мені «світить» тривале відрядження. Це дуже важливо для мене… для нас… Навідаюся при першій же нагоді. Обіцяю…

Поспішив до автівки. Стиснув руками кермо. Більше сюди ні ногою. Добре, що Таня майже нічого про нього не знає. І машину якраз вчасно запропонували поміняти на нову. А в спальному районі, де живе її тітка, він не буває. Нема потреби.

…Вона чекала звістки від Назара місяць, другий… Врешті зізналася про вaгiтність батькам. Ті вчинили неймовірну бучу. Мовляв, що подумають про молодшу сестру? Скажуть, така ж пoвiя, як і старша. Як з цим соромом жити?

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩