Я ЖИЛА У СВОЇЙ КВАРТИРІ, АЛЕ ГРОШЕЙ НА ХАРЧУВАННЯ НЕ ВИСТАЧАЛО. ПОДРУГА СКАЗАЛА, ЩО У МІСТО З СЕЛА ПРИЇЖДЖАЄ ЇЇ БРАТ, І БУДЕ ШУКАТИ КІМНАТУ. Я ВЗЯЛА ЙОГО ДО СЕБЕ, АЛЕ Й ГАДКИ НЕ МАЛА, ЧИМ ВСЕ СКІНЧИТЬСЯ

Після закінчення інституту я влаштувалась на роботу менеджером середньої ланки, зарплата хоч і не велика, але стабільна. Жила я з батьками, які не аби як мені в усьому допомагали, я їм за це, звичайно, вдячна, але мені вже 27 років і я хочу якоїсь незалежності.

Довго думаючи, я вирішила взяти житло в кредит і почати будувати власне життя. Звісно, що батьки не були в захваті від мого рішення, та й з моєю зарплатою було б важко сплачувати кредит, але заперечувати не стали. Спочатку я планувала купити однокімнатну квартиру, а потім подумала і вирішила взяти двокімнатну. Різниця в ціні не надто велика, зате, якщо особисте життя і справді складеться, з другої кімнати можна зробити дитячу.

Мені пощастило. Знайшла відмінну, хоча і невелику квартиру разом з меблями. Ремонт цілком свіжий, хороша сантехніка, великий балкон. Словом, в’їжджай і живи. В’їхала і почала жити. Але радість тривала не довго, як виявилося, що на жалюгідні крихти, що залишаються від зарплати після погашення кредиту, вижити неможливо. Тобто, можливо, але дуже важко.

Якось я поскаржилася своїй подрузі, що дуже складно виживати з кредитом. Вона мені порадила взяти квартиранта, до того ж в столицю має приїхати її брат і буде шукати житло. З абсолютно незнайомим чоловіком під одним дахом я не дуже хотіла жити, але подруга запевнила, що він хороша людина. Трохи повагавшись я погодилась, а що було робити.

Через тиждень в моїй квартирі з’явився Денис. Мовчазний тридцятирічний хлопець, трохи, як на мене дивакуватий, працював він програмістом. Але хлопець був дуже охайним, завжди мив за собою посуд, а додому він приходив тільки переночувати. Коротше, мрія, а не квартирант.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩