Мені довелося продати свій будинок і виїхати зі свого села. Я забрала після свекрухи її чоловіка і вийшла за нього заміж. Не судіть мою сповідь занадто суворо, я і так зважилася виговоритися тільки в інтернеті, тому що тут це можна зробити анонімно і не буде засудження з докорами. Але ваші коментарі мені цікаві й цінні

 

Мені довелося продати свій будинок і виїхати зі свого села. Я забрала після свекрухи її чоловіка і вийшла за нього заміж. Не судіть мою сповідь занадто суворо, я і так зважилася виговоритися тільки в інтернеті, тому що тут це можна зробити анонімно і не буде засудження з докорами. Але ваші коментарі мені цікаві й цінні!

Мені довелося продати свій будинок і виїхати зі свого села. Я забрала у свекрухи її чоловіка і вийшла за нього заміж.

Не судіть мою сповідь занадто строго, я і так зважилася виговоритися тільки в інтернеті, тому що тут це можна зробити анонімно і не буде засудження з докорами. А поради ваші мені цікаві й цінні.

Почалося все з мого невдалого заміжжя. Чоловік пив, ми часто сварилися, але я терпіла це цілих дев’ять років.

Коли він приходив додому п’яний, я забирала дітей і йшла до мами. Але він знаходив мене і там. Одного разу навіть кинувся на мою маму, яка мене від нього захищала. Я перестала ховатися у неї після цього. Іноді ночувала у сусідів, іноді і на вулиці, щоб не турбувати людей своїми проблемами.

Свекруха до мене і дітей ставилася добре, не раз намагалася вплинути на свого сина, але він нікого не хотів слухати.

Рідний батько мого чоловіка пішов на той світ від горілки, і свекруха знову вийшла заміж. Її чоловік – вітчим мого чоловіка – був набагато молодший за неї. Жили вони нормально. Своїх дітей у нього не було, тому він дуже був прив’язаний до наших донечок і вважав їх своїми онучками.

Після чергового скандалу з чоловіком я зважилася і подала на розлучення. Свекруха хоч і розуміла, що з ним жити неможливо, але все одно була цим незадоволена. Адже без сім’ї її син занапастить себе зовсім. І мала рацію: через три роки мого, тепер уже колишнього, чоловіка, не стало.

Зі свекрухою ми продовжували спілкуватися. Свій будинок вона заповіла моїм дітям, хоча у неї ще був онук.

Але її старший син був забезпечений житлом і не оскаржував заповіт, що, погодьтеся, дуже рідко буває.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩