ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ ЧАС АРТЕМ ЗНОВУ ЗІБРАВСЯ ЇХАТИ ПРАЦЮВАТИ ЗАКОРДОН. ЦЬОГО РАЗУ ОБІЦЯВ, ЩО ТЕЛЕФОНУВАТИМЕ І НАВІТЬ ВИСИЛАТИМЕ ГРОШІ, АЛЕ ТАК БУЛО ЛИШЕ ПЕРШІ ДВА МІСЯЦІ. ПОТІМ ДЗВІНКИ ПРИПИНИЛИСЯ, ГРОШІ ПЕРЕСТАЛИ НАДХОДИТИ. ВІТАЛІНА ВЖЕ Й НЕ ЗНАЛА, ЩО РОБИТИ. А ЯКОСЬ ДО НИХ В ГОСТІ ЗАЙШОВ СУСІД – МОЛОДИЙ ХЛОПЕЦЬ ЄВГЕН

 

На дворі буяла весна, природа пробуджувалася, надаючи сили жити. Але на душі у Віталіни було тривожно. Вона дізналася, що чекає дитину, але не була впевнена, що цій новині зрадіє її хлопець Артем. До того ж, дівчина знала, що вона не подобається його батькам. Вони про одруження сина навіть чути нічого не хотіли. Справа навіть не в батьках, Віталіна і сама бачила, що її коханий до сімейного життя був морально не готовий. Віталіні було страшно, що вона може залишитися сама з дитиною на руках. Адже, окрім хворої матері, яка жила дуже далеко, у неї нікого не було.

Новина і справді дуже спантеличила Артема. Декілька хвилин він мовчав, обмірковуючи почуте, потім почав ходити туди-сюди, намагаючись знайти потрібні слова. Було видно, що ця звістка не дуже порадувала Артема. Він сказав, що поговорить з батьками, а потім повідомить про своє рішення. Хлопець пішов. Дівчина залишилась сама. Сльози покотилися з її очей. Наступного дня Артем сказав, що батьки проти їхнього одруження, бо він нещодавно тільки влаштувався на роботу і заробляє недостатньо грошей, щоб утримувати сім’ю. Джерело

Тоді Віталіна розуміла, що вона, швидше за все, буде матір’ю-одиначкою, проте ні на секунду не припускала того, що не буде народжувати дитину. «Хай там як, – думала дівчина, – але я стану матір’ю!» Правда, Артем періодично навідувався до майбутньої мами, іноді навіть допомагав матеріально. Віталіні здалося, що хлопець змінився. До того ж, вони навіть узаконили свої стосунки, і дівчина вірила, що він стане справжнім чоловіком.

Та навіть факт одруження і народження дитини не змінив Артема. Перші місяці він намагався хоч якось допомагати по господарству, забавляв Оленку, та швидко йому це все набридло, і він почав усе рідше відвідувати їх. Казав, що готує дуже важливий проект, а в таких умовах йому важко зосередитися, тому буде краще, якщо він трохи поживе у батьків.

Це «трохи» затягнулося надовго. Віталіна телефонувала Артему і просила, щоб він повернувся. Та хлопця це тільки дратувало. Він звинуватив у всьому Віталіну. Мовляв, він не примушував її народжувати доньку, оскільки не збирався піклуватися про них, а тому не потрібно від нього щось вимагати. Потім Артем на пів року поїхав працювати за кордон, повідомивши про це Віталіні по телефону. Жінці було дуже важко самотужки виховувати доньку, та вона не здавалася. Вона чекала дзвінка від Артема. Та, на жаль, не судилося.

В той день Віталіна занедужала, в неї піднялася температура. Змучена жінка задрімала. Дитина прокинулася і почала плакати. Донька гукала свою матусю, а та її не чула, тому що дуже міцно спала. Але дитячий плач почув сусід Євген. Оскільки вхідні двері були відчинені, він увійшов, узяв маля на руки і спробував заспокоїти. На мить дівчинка перестала плакати, та, розгледівши чужу людину, ще дужче почала кричати. Віталіна розплющила очі. В неї не вистачало сил щось пояснити Євгену, та він і сам все зрозумів. Хлопець викликав лікаря, а потім пішов і купив все необхідне, щоб допомогти Віталіні.

Відтоді час від часу Євген заходив до Віталіни й Оленки в гості. Він усе частіше проводив з ними свій вільний час. Віталіна і сама впіймала себе на думці, що дуже звикла до сусіда.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩