СТЕПАНА ХOВAЛИ У ВЕСІЛЬНОМУ КОСТЮМІ. ПОКЛАЛИ ОБРУЧКУ. А ТУ, ЯКУ ВІН МАВ БИ ОДЯГНУТИ НА ПАЛЕЦЬ НАРЕЧЕНІЙ, ЯРИНА ВІДДАЛА ГАННІ. НА ПАМ’ЯТЬ ПРО СИНА

 

Золота невісточка

– Чули, Ганна Тодоркова професоркою стала, – перемовлялися жінки біля сільської крамниці.

– Чи й далі буде Ярині допомагати? А, мо’ загордиться. За матеріалами видання Наш День

– Та наші деякі місцеві вчительки несуть себе так високо, що Ганні й не снилось. Ех, був би живий Степан.

Ганнина і Степанова родини – сусіди. Через кілька хат живуть. Хлопець був старший за Ганну на три роки. Здавалося, він закохався в дівчину з пелюшок. Тодорко, батько, влітку виносив колиску в садок, коли дорослі працювали на городі, щоб було чути, як донька прокинеться.

Степан часто прибігав до сусідів. Спершу з цікавості. Потім несміливо погойдував колиску, коли маленька починала пхинькати. А коли Ганнуся навчилася ходити, водив її за руку на подвір’ї, аби не впала.

Ярина, Степанова матір, жартувала:

– Вибавить Степанко мені з Василем золоту невісточку.

Тодорко з Катериною натішитися не могли: розумниця-донька стала гордістю школи. У старших класах на вродливу дівчину задивлялися хлопці. Але Ганна була в науці. А Степан.  Однокласниці сперечалися, мовляв, Ганна зі Степаном просто дружать по-сусідськи. Інші переконували: вони закохані. Не даремно Ярина називає дівчину «золотою невісткою».

Степан до науки так, як Ганна, не надавався. Зате був тямущим у господарських справах. Разом з батьком доглядав за вуликами, щось лагодив, майстрував.

Після школи вивчився на водія, «щоб легше в азмії було». Навіть встиг трошки в колгоспі на старому «газику» попрацювати.

Коли хлопця забрали до азмії, Ганна засумувала. Степан був для неї, мов старший брат. А, може, це кохання?

Школу Ганна закінчила з медаллю. Вступила в університет на фізмат. Степан після азмії вчився у райцентрі на техніка-механіка.

Він чекав вихідних, щоб побачитись з Ганною. Потай ревнував її до вигаданих залицяльників.

– Степане, – гукнула сина Ярина, – казав тато, що Ганна приїхала додому вечірнім автобусом. Віднеси сусідам слоїчок меду і молоко. В них корова запустилася. Де моя золота невісточка в місті бачить справжнє молоко? Воно там синє.

Степан червонів, коли чув про «золоту невісточку». І шпетив себе за те, що й досі не зізнався дівчині в коханні. От нині..

– Ганнусю, я кохаю тебе.. давно..

– І я тебе, – відповіла дівчина.

Вони заручилися восени. Забаву ж відклали на весну.

Пізно увечері Степан їхав на велосипеді додому. Ніхто не бачив, що за машина збuла хлопця. Село – при трасі. Машин їздить багато. До весілля залишалося майже два тижні.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩