Я втомилася від претензій чоловіка і хочу розлучитися. Якщо він такий зараз, то, боюся навіть уявити, яким він буде в старості. Мені абсолютно не хочеться догоджати йому, тим більше, що я вже намагалася – це марно!

 

Альбіна та Ігор одружені шістнадцять років. Їх старшому синові чотирнадцять, молодшому – десять. Проблеми в сім’ї почалися близько двох років тому, і зараз вже Альбіна серйозно налаштована на розлучення. В чому причина?

– Ігор старше мене на два роки. Мені – тридцять сім, а йому – тридцять дев’ять зараз. Одружилися ми, коли я вчилася на останньому курсі інституту, а він вже закінчив навчання і працював. У нас була справжня любов: цукерки, букети, останній ряд в залі кінотеатру… романтика… приємно згадати. Та й після весілля нічого не змінилося, Ігор був дуже турботливим чоловіком.

Потім народилися діти. Не скажу, що Ігор – ідеальний батько, доводилося часом змушувати і з коляскою погуляти, і уроки перевірити, але в загальному і цілому все непогано. Сини люблять тата, довіряють йому, люблять проводити з ним час.

На п’ятнадцятому році шлюбу Ігор якось дивно змінився. Раніше він завжди був на позитиві, навіть, якщо траплялося щось не дуже гарне, він все одно намагався знайти хороші сторони в усьому. А тут, як підмінили.

Мій чоловік почав бачити світ в іншому світлі. Причому, спочатку мені доводилося вислуховувати які погані всі раптом стали навколо, а потім, плавно, весь цей негатив перейшов на сім’ю. Він став вічно всім незадоволений. Це проявлялося, як у великих речах, так і по дрібницях.

Ближче до сорока років чоловіки відчувають кризу середнього віку. Можливо саме це стало причиною.

Під час такої кризи чоловіки переосмислюють все, що сталося з ними до цього моменту, і думають про те, що чекає їх попереду. Найважче тим чоловікам, які починають усвідомлювати, що нічого видатного в цьому житті не добилися, а попереду їм бачиться порожнеча, життя здається вже прожитого, причому даремно…

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩