— Що ж, ти виставила дітей з дому, а самі живете як царі. Діти бідолашні квартиру знімають – з обуренням говорить колега. – Не вірю, що самі вирішили піти з власного дому. Моя донька он сорок років має і з дому по чужим куткам я її тинятись не відпускаю. Що ж це за матір така, що від неї діти втекли?

 

 

Є у моєї мами на роботі колега, ніби нормальна жінка. Але тут висловила свою думку що мовляв неправильно мама живе.

— Що ж, ти виставила дітей з дому, а самі живете як царі. Діти бідолашні квартиру знімають – з обуренням сказала вона.

На що отримала відповідь що діти самі захотіли піти жити самостійно, я просто не стала їх утримувати біля себе. Кожен вирішує сам як йому жити. І вислухала купу звинувачень в тому що вона погана мати, що потрібно в першу чергу думати про дітей, що дітям важко жити самим, і хто як не батьки їм допоможуть і підкажуть як правильно жити. Мовляв потрібно було наполягати, лаятися але залишити жити біля себе.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩