Вчора у мене був день народження, але ніхто з родичів не подзвонив мені і не привітав. Підозрюю, що на моє весілля мама з сестрами теж не прийдуть. Отак рідня віддячила мені за все те добро, яке я багато років робила для всіх

 

Мені 26 років. Я родом з небагатої сім’ї, нас у батьків було троє, і я старша донька. Жили ми в невеликій двокімнатній квартирі. Я завжди розуміла, що придане, як таке, мені не світить і я буду мати лише те, що сама зароблю.

Після школи я поступила в університет, і зараз знайшла хорошу, високооплачувану роботу. Вже кілька років живу на знімній квартирі, але весь цей час я не перестаю допомагати батькам і двом молодшим сестрам. Вони ще студентки, то ж одяг і нові телефони купую їм я. Можливо, це комплекс старшої сестри – ну не можу я відмовити родичам, які щось у мене просять.

Крім того, що я допомагаю своїм рідним, вже багато років я доглядала і за тіткою, маминою рідною сестрою. Вона довго хворіла і майже не виходила з своєї квартири. Характер у неї був, м’яко кажучи, не найкращий, тому крім мене, ніхто з родичів до неї навіть не заходив. Тітка жила неподалік того місця, де я знімала квартиру, то ж я частенько забігала до неї з пакетом продуктів.

А кілька місяців тому тітки не стало. І, як з’ясувалося, свою двокімнатну квартиру вона заповіла мені. Заповіт було написано на мене, але сестри з цим не згодні і теж хочуть своєї частки. Я вперше з ними не погоджуюся. Моя самотня тітка написала заповіт тільки на мене, оскільки більше ніхто з рідні не хотів спілкуватися і допомагати їй в останні роки життя.

Треба сказати, коли я ходила до неї, я не очікувала, що квартира дістанеться мені. Але якщо вже так сталося, то відмовлятися від спадщини я не маю наміру. Коли дві мої сестри дізналися новину, вони дуже розсердилися і почали вимагати «справедливості».

На їх сторону стала і наша мама, вона теж вважає, що мій обов’язок – поділитися спадком з сестрами. Сестри вважають, що я повинна продати квартиру тітки і поділити суму порівну. Просто вони звикли, що я завжди все ділила порівну, а інколи просто віддавала їм кращий шматочок. І вони були не готові, що цього разу я їм відмовлю.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩