Ранок. Либідська. Я забігла в супермаркет. Взяла мінеральну воду і до каси. У черзі переді мною стояв чоловік років 35-ти. Добре складний, чудово одягнений, але вигляд у нього був якийсь незібраний. Він заплатив за пляшку дорогої випивки і вийшов на вулицю. – Крутий бізнесмен, який розорився під час карантину, – сказала мені продавщиця

 

.Я нічого не сказала. Ранок. На своїй хвилі.

– Чесно! Збанкрутував і тепер щовівторка і щоп’ятниці приходить і купує на гроші, що залишилися найдорожчу в випивку, – додала продавщиця.

* * *

Я вийшла на вулицю. Чоловік стояв недалеко від входу, поставивши пляшку на лавку.

– Дорогий, але не якісний, – сказала я.

Він глянув на мене.

– Це ще чому?

Я взяла пляшку і показала три ознаки.

Він з цікавістю подивився на мене.

– Звідки такі знання?

– Я майже рік присвятила піару даної продукції. Народилася в Вірменії, як я можу не знати все про хороший коньяк.

Він посміхнувся.

– Ваша робота?

– Моє хобі. Чому саме по вівторках і п’ятницях ви купуєте найдорожчу випивку?

– Люблю системність.

Ми обоє посміхнулися.

– А якщо чесно?

Він покрутив пляшку, зітхнув, потім подивився на мене.

– Все банально. Друг зрадив, партнер по-крупному підставив, дружина пішла, а дівчина днями розбила машину.

– І все?

Він здивовано подивився на мене.

– А хіба цього мало?

– Ви позбулися людини, який не була вашим другом, від вас пішла жінка, яка вас не кохала, дівчина розбила машину, але залишилася ціла. А партнер підставив по-крупному і тим самим ви заплатили десятину на багато років вперед.

Він уже широко посміхався.

– А ви ніби постійно відраховуєте десятину?

– Обов’язково! Тому Бог, коли я потрапила в схожу ситуацію, дав мені інше рішення. Ви запили, а я стала рекламувати елітну випивку. Помітили різницю?

Він розправив плечі і пустотливо подивився на мене.

– А ви не хочете кави? Я знаю чудове місце.

– Дуже!

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩