На роботі у мене зав’язався роман з одруженим начальником. Мені він щиро подобався, але я розуміла, що наші відносини – це болото. І тут грім серед ясного неба – він показує заяву на розлучення. Я не могла бути причиною цього, крім вечері в ресторані, між нами нічого не було. Невтішна перспектива – 15 років виховувати чужу дитину!

 

На роботі у мене зав’язався роман з одруженим начальником. Мені він щиро подобався, але я розуміла, що наші відносини – це болото. І тут грім серед ясного неба – він показує заяву на розлучення. Я не могла бути причиною цього, крім вечері в ресторані, між нами нічого не було.

Значить, мені посміхається доля? Відкриває переді мною двері в щасливе життя?

З цього моменту починається казка. Ми їдемо на курорт, а після Влад заявляє всім нашим колегам, що ми – пара. Я перебуваю в стані ейфорії, тому, коли Влад робить мені пропозицію, я відповідаю позитивно. Ми стали жити в його квартирі.

Я підозрювала, що щастя не може тривати вічно. Є такий вислів «Гарного – потрошку». Наша ідилія закінчилася, коли я дізналася, що молода дівчина народила дитину від мого чоловіка.

Випадкова зв’язок, нічого особливого, як він висловився. Молода матуся виховувати дитя не побажала. А Влад з радістю прийняв сина, привіз його додому.

Якби це не сталося зі мною, ні за що б не повірила, що так буває. Чоловік категоричним тоном заявив, що відтепер дитина живе з нами. Я буду сидіти з ним самостійно, або при бажанні, він найме няню мені на допомогу.

– А як же робота? – запитала я.

– Не хвилюйся. Ти так само числишся в нашій компанії. Стаж йде, зарплата на картку. Але вдома ти потрібна більше!

Все сталося так швидко, що я ледве схаменулася. Якось раз запитала, а чи будуть у нас спільні діти. Влад відповів розмито:

– Звичайно. Через пару років. Треба Артемка на ноги поставити. Цю квартиру продамо. Будинок купимо. Всім місця вистачить.

Але я розумію, що на здійснення цих планів можуть піти роки. Та й син у нього вже є, а ось у мене – ні. Хоч я і проводжу кожен день з немовлям на руках. А тій дівчині, чоловік ще й приплачує, щоб вона своїх прав на дитину не заявляла.

Тепер мені стало зрозуміло, чому Влад розлучився з дружиною. Вона про все дізналася. А мене, лагідну і скромну, він в курс справи не поставив. Нянькою зробив.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩