– Бабуся у нас в родині є, а толку від неї – немає! Кожен раз, коли я чую фразу: «Як вам пощастило, у вас бабуся є!» – мене пересмикує. Не всі бабусі казки онукам розповідають і пиріжки печуть!

 

Як же часто я чую від подруг фразу з нальотом заздрості: «Вам добре, у вас бабуся під боком живе! А ми все самі своїх дітей ростимо».

Так, фактично, ми з моєю свекрухою – сусіди, живемо в одному будинку, в різних під’їздах. Але вони жодного дня в своєму житті не залишилася доглянути за онукою. Я не в образі, вона і не зобов’язана.

Це громадська думка вважає, що бабуся всім повинна. А в житті – як вийде. Кому-то в радість бачити дітей і онуків, хтось хоче спокою і тиші.

Наша бабуся приходить до нас раз на тиждень. П’є каву, слухає новини – як росте дитина, які нові навички придбав.

І про себе розповідає – на пенсії у неї нове життя. Машину купила, багато їздить по знайомих.

Все б нічого, можна було б порадіти за неї. Але немає. Автомобіль придбано в кредит. Чоловік, її син, був проти. Але вона не слухала. Платила протягом трьох місяців. Потім перестала.

Трохи пізніше ми дізналися, що гроші ці вона економила на оплату комунальних платежів. Чоловік говорив з нею і по хорошому і дорікав в безвідповідальності.

Що толку то? Довелося йому з наших особистих заощаджень борг закривати, тому що в її квартирі – його частка є 1/2.

Час йде, свекруха знову борг нарощує. Чоловік поставив питання так – квартиру ми продаємо, купуємо 2 студії.

Ти зі своєю роби, що хочеш. Хоч колекторам в банку подаруй. А ми свою здамо. Якщо цього не зробити у нас все відберуть.

Свекруха навіть і не думала ображатися або засмучуватися. Вона з небаченою жвавістю початку переглядати оголошення про продаж нерухомості. Їздила, дивилася об’єкти, підбирала собі новий мікрорайон.

Чоловік їй сказав: «Ти коли вибереш квартиру зі мною порадься. Тебе легко обдурити». Мати фиркнула і відразу після угоди поїхала і купила квартиру.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩