Переїхала я до Олексія в суботу ввечері. В неділю вранці задзвонив телефон і Олексій дав мені слухавку – дзвонила його мама…

 

Тоді я зібралася на день народження до подруги. У неї була справжня вечірка, на якій я познайомилася з Олексієм. Тоді він зразу звернув на мене увагу і так ми провели весь вечір. Це був перший хлопець, з яким я могла розмовляти на різні теми. Він мене провів до дому, ми обмінялися номерами телефону, а наступного дня він зателефонував і запросив в кафе.

Я, звичайно, погодилася і з нетерпінням чекала на зустрічі з Олегом. Тоді він мене вразив до сміху: прийшов на побачення в костюмі з краваткою та квітами.

На зустріч Олексій прийшов з квітами і в костюмі з краваткою. Я ще розсміялася і запитала: «До чого такий офіціоз». Йому стало ніяково спершу, а потім я швидко змінила тему й ми розмовляли про літературу, музику, мистецтво. Він жодного разу не згадав свою сім’ю, взагалі мені здалося, що він уникав цієї теми.

З того часу ми почали зустрічатися — це був прекрасний період мого життя: подарунки, залицяння, квіти. Пройшло пару місяців, ми стали вже дуже близькими й зрозуміли, що стосунки потребують нового етапу:  ми з’їхалися. Я зібрала валізу необхідних речей і переїхала до нього.

Квартира буле однокімнатна, компактна, навіть не було де усамітнитися. Я прибрала всюди й розклала свої речі по місцях. У мене підкрадався страх того, що я не зможу тут приділити час собі. У своєму помешканні я могла спокійно посидіти в тиші, а тут тепер завжди треба бути вдвох.

В суботу відбувся переїзд, а в неділю вже телефонувала його матір. Дзвінок пролунав вранці й пробудив мене. Я сонна взагалі не зрозуміла, що відбувається, а Олексій протягував мені телефон і промовив  «Мама дзвонить». Не зовсім розуміючи чия це мама, я взяла слухавку.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩