Вранці Ірина привела свекрусі троє дітей. Забрала аж ввечері. Повертаючись, підслухала розмову свекрухи з сусідкою

 

35-річна Ірина телефонує своїй подрузі:

– Ти ж знаєш, в мене зі свекрухою завжди були  ідеальні стосунки, за неї я стояла горою і мені дуже пощастило. Вона завжди мені в усьому допомагала: з дітьми, чоловіком. І я думала, що все це вона робить за власним бажанням. Приходила до нас майже через день, від коли онуки народилися. А нещодавно вона заявила, що я зі своїми дітьми була для неї справжнім тягарем. Що ніби то ми з Миколою сидимо у неї на шиї. Але як так можна говорити? Я ж не примушувала її щодня до нас бігати і вдячна їй була за допомогу. Це був її вибір, а зараз винна  я.  Тепер вона в моєму домі і кроку не зробить. Не треба до мене ходити, «гарувати на всіх», як вона своїм подругам розповідала. От сидить в себе, нехай там сидить, відпочиває. Мені від неї нічого не потрібно, щоб потім за спиною ось так намовляла.

Дітей у Ірини і її чоловіка троє, старшому синові дев’ять років, дочкам п’ять і два, і, хоча вона не працює, зайві руки в господарстві при такій кількості малюків ой як потрібні жінці. Матір чоловіка дійсно приходила до них, як на роботу, робила всі домашні справи, застеляла ліжка, мила посуд, допомагала невістці з дітьми.

Робота в домі, як відомо, знайдеться завжди.

– Вона завжди приходила така щаслива, і до мене тільки «Іринко, та не працюй так, іди відпочинь», а я думала, за що мені таке щастя. Я була з нею відвертою, вона стала мені найближчою людиною, адже ми проводили кожен день разом. Я думала, що вона щира зі мною.

Онуки з нетерпінням чекають на прихід бабусі, адже вона завжди щось з сумки витягне: чи то цукерки, чи печиво, пакетик соку.

– І що, старшому дев’ять, і вона всі дев’ять років так ходить допомагати? Кожен день?

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩