Прuїхав на вuпuску, а дружuнu немає, вона покuнула трійню і втекла. А через рокu пролунав дзвінок у двері — на порозі стояла матір

 

Я — молодий чоловік, який зустрічався з дуже гарною та милою дівчиною, Машею. Не уявляв жодного дня без неї. Після декількох місяців зустрічань, вона переїхала до мене. Згодом розписалися, я дуже хотів дітей, але Маша наполягала, що хоче ще пожити для себе.

Я надіявся на те, що стану батьком. Ось і сталося це диво — дружина завагітніла. Цей період був для неї дуже важким — організм слабкий.

Пологи також були складними. Через декілька годин вийшла медсестра й повідомила про народження трійні: два хлопчика і дівчинка.

Я від такої радості, стрибав, бігав, кричав, я просто був щасливий.

Я поїхав додому, щоб зібрати потрібні речі. Повернувся в пологовий будинок, а дружини нема. Лікарі сказали, що Марія втекла і нічого не повідомила.

Я подзвонив своїй мамі і розповів, що сталося, мама з батьком приїхали в цей же день, добре, що жили не далеко.

Виховував діток разом з батьками. Ходили трійнята в садочок, потім в школу та й закінчили навчання з золотими медалями. Вступили усі в університет та успішно вчилися.

А я залишився сам. Так і не одружився вдруге — втратив довіру до жінок. Одного дня, ми з дітьми обідали, як раптом пролунав дзвінок у двері. Відчинила донька — на порозі стояла моя колишня дружина, вона попросила дозволу увійти, я запропонував їй чашечку кави. Ми згадували нашу молодість й раптом вона почала шукати собі виправдання. В кінці ж призналася, що на той час не любила ні мене, ні дітей.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩