ХРИСТИНА ЗAВAГІТНІВШU БУЛА БЕЗМЕЖНО ЩАСЛИВА, ОСЬ ТІЛЬКИ МАЙБУТНІЙ БАТЬКО ВІДРЕАГУВАВ ДИВНО І ПОВІДОМИВ, ЩО НЕ ГОТОВИЙ… ЗАЛИШЛАСЯ ХРИСТИНА НАОДИНЦІ ЗІ СВОЇМИ ПРОБЛЕМАМИ

– Ви про що?! – розгубилася та.

– Не смій залишати дитину. Це твій малюк і ти йому потрібна.

Дівчина розгубилася, очі забігали і вона поспішила в палату. Там вона почала збирати речі і коли вже хотіла піти, Христина встала в дверях «не пущу».

– Пустіть ?! Ви не маєте право!

– Маю. Це ти не маєш право кидати свого сина напризволяще.

– Ви не розумієте… – розплакалася недбайлива мати.

– Ще й як розумію. Я тебе не пущу, поки ми не поговоримо.

Дівчина сіла на ліжко. У палаті в той момент вони були вдвох, тому та одразу почала голосно плакати «я не можу, я не можу». Виявилося, що Аліні (цій дівчині) 17 років, сама ще дитина, батьків немає, хлопець кинув, роботи толком немає, живе в гуртожитку.

Вона плакала і було видно, що рішення залишити малюка їй далося дуже важко. Видно, що дівчинка хороша. Христина в свої 35 років відчула якусь відповідальність за цю дівчинку, не хотіла вона, щоб та допустила помилку, з якою потім буде жити важко, якщо взагалі це можливо.

У гpyдях стало боляче і прикро і за цю дівчинку і за себе, адже її по суті теж покинув чоловік.

– Знаєш що?! Ти дитини свого забирай і поїхали до мене, будемо разом жити, по черзі за дітьми наглядати і працювати. Придумаємо щось. – підморгнула Христина, сама зрадівши несподівано прийшовшій їй в голову ідеї.

Сьогодні, коли минуло вже 4 роки, Аліна, як і раніше буває згадує ту ситуацію в пoлогoвому будинку і дякує Христинi.

– Добре, що ти не дала мені тоді зробити помилку.

– Звертайся. – засміялася Христина.

– Що ти смієшся, правда! Ти мені тоді просто навіть права на вибір не залишила.

– В цьому вся я. – знову засміялася, погладивши голівки двох бешкетників.

Ось так ось, друзі. Іноді ваша підтримка для іншої людини може вберегти її від найбільшої помилки в житті. Будьте великодушні один до одного.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩