Якось Марина поїхала з сином та невісткою в супермаркет, думала нічого особливого не купуватиме, подивиться просто. Але вийти з магазину з порожніми руками в той день Марині не вдалося, вона багато чого собі набрала. А на касі задивилися, а коли підійшла ближче, то вже касирка рахувала їй з невісткою все одним чеком. Галина сказала, що заплатить з картки сама, а потім в машині розберуться. Виявилося, що Марина винна невістці 1200 гривень, але у неї була всього 1000. Вона сказала Галині, що 200 гривень потім віддасть, але ніколи й подумати не могла, що невістка про них колись згадає

 

Марина все ніяк не могла повірити, що невістка загадала їй тих якихось 200 гривень. Приписала їй якийсь незрозумілий “борг”. І не посоромилася ж такого! Молода, а така дріб’язкова людина, просто в голові не вкладалося цей вчинок у 57-річної жінки.

Невісткою Марині 30-річна Галина стала всього близько року тому. Живе молоде подружжя окремо від своїх батьків, квартиру вони орендують. В недалекому майбутньому хочуть брати кредит, щоб мати своє власне житло, а поки відкладають гроші на початковий внесок. Але підійшли до цього питання відповідальну, зайву копійку не витрачають, економлять.

– Хіба її врятують ці гроші, якихось 200 гривень, ось скажи мені? Квартиру на них вона купить, чи що? – все ніяк не може заспокоїтися Марина після того.

Приблизно два місяці тому син зі своєю дружиною зібралися на машині у великий супермаркет – купити пару стільців, і Марина сама попросилася з ними, просто подивитися. Піти з цього магазину з порожніми руками неможливо, принаймні, у Марини в той день це не вийшло. Галя теж, крім стільців, які були первинною метою їх поїздки в супермаркет, набрала в візок купу різних дрібниць – тертку, рушник, набір сковорідок, рукавиці, набір тарілок. На касі забарилися, відволіклися, а коли звернули увагу, виявилося, що покупки їм рахують одним чеком, касирка все до купи зібрала.

– Гаразд, я зараз все оплачу зі своєї власної карти, а потім розберемося по дорозі! – спокійно сказала Галина своїй свекрусі.

Поки їхали назад, розклали покупки і порахували по чеку, що Марина винна Галині 1200 гривень.

Свекруха відразу полізла в гаманець:

– Тільки ось дрібних грошей у мене немає, на жаль! – зітхнула вона. – Галино, ось тисячу віддаю, бо лише стільки з собою взяла в дорогу з дому, а 200 гривень буду винна тобі! Гаразд?

– Так звичайно, все добре, потім віддасте! – спокійно махнула рукою невістка. – Потім віддасте, як буде нагода.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩