– ТІТКО ЯНО, МЕНІ Б ВІДРАЗУ ВСЕ ОТРИМАТИ, – ЗАЯВИЛА МЕНІ ПЛЕМІННИЦЯ. ПУСТИЛА ПЛЕМІННИЦЮ ПОЖИТИ ДО СЕБЕ, А ТА ЗАМАХНУЛАСЯ НА КВАРТИРУ

 

Прихистила я племінницю. Дітей немає, чоловіка нема, сумно самій, хоч вовком вий. Ось і прихистила – удвох явно веселіше. Аня вчитися вирішила у нас в місті, ледве-ледве у матері своєї відпросилася з села.

Жили ми з Анею душа в душу. Вона до мене як до старшої сестри ставилася, завжди поради запитає, поплачеться про любов свою нерозділену.

Господарство Аня на себе взяла, хотіла хоч якось мені віддячити. Я вже й забула, що таке на кухні стирчати. Завжди чисто, все випране, випрасуване. Я дивувалася, звідки сил стільки? Навчанню треба час приділяти, а не Попелюшкою підробляти, вимовляла я їй. А вона сміялася, мовляв, їй не важко. Джерело

Ідилія скінчилася, коли Аня відучилася. Приїхала за нею її мати і почалося, м’яко кажучи, вuмагання. Виявилося, що я неправильно їх зрозуміла. Вони не просили, щоб Аня пожила у мене, а їх прохання полягало в тому, щоб Аня у мене працювала! І, як родичці, мені зробили знижку! І тепер я повинна віддати Ані її чесно зароблену за ці п’ять років зарплату. У них навіть зошити з розрахунками були.

– Там, де ціни більше, я підняла – інфляція, самі розумієте, – розвела руками племінниця.

– У мене все-все записано і підраховано.

Племінниця вручила мені кілька важких зошитів. Я їх швидко перегорнула, до речі, мені їх на пам’ять залишили, так що я Вам кілька сторінок покажу:

Я отетеріла, чесно скажу. Майже п’ять років вона мовчки все записувала і вираховувала, я в шoці!

– Тітко Яно, мені б відразу все отримати. Я будинок купити хочу, так кілька корівок, господарство підніму, – скромно опустивши очі, повідомила мені племінниця.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩