Катерина Петрівна з пелюшок доглядала за своїми онучками. Синові її 40 років, вони вже з дружиною збираються брати другу квартиру в кредит. Грошей на няню у них ніколи не було, тоді старенька мати завжди їх виручала. А нещодавно в Катерини Петрівни був день народження, вона дуже чекала гостей

– Я своїх двох рідних онучок виростила ще з самих пелюшок практично, – розповідає пенсіонерка моя знайома Катерина Петрівна. – Їм зараз 14 і 10 років. Дорослі стали вже, про мене і не згадують зараз. Не дзвонить ні одна, ні друга. А я ж все їхнє дитинство з ними сиділа, все для них робила, була готова віддати останнє. З садочка забирала, на ранки ходила, уроки вчила. По музеям і театрам водила – батькам було не до того, вони працювали весь час, адже для сім’ї потрібні були гроші.

Синові Катерини Петрівни майже 40 років, і внучки Оксана і Світлана – його дочки. Син із сім’єю давним-давно вже живе окремо, хоча вони з дружиною тільки недавно виплатили кредит за житло і стали офіційними власниками невеликої двокімнатної квартири, дуже радіють , що мають своє власне житло тепер. Чесно кажучи, квартира їм вже замала, і подружжя активно подумують про розширення житлоплощі.

– Будуть знову брати кредит, по всій видимості, хоча попередній лише нещодавно виплатили лише! – зітхає Катерина Петрівна. – Вічні боржники.

Втім, перспектива нового кредиту сина і його дружину не особливо лякає. Зараз має бути набагато легше: все ж дочки вже великі, особливої ​​уваги не потребують.

З дітьми такого вже зовсім немалого віку можна спокійно працювати. Вони вже самі прийдуть, підуть, поїдять, зберуться в школу, сходять на заняття, одним словом, самі собі раду дати зможуть, ще й допоможуть своїм батькам.

От раніше було непросто. Дівчата в садочку часто вдома залишалися, коли було їм недобре, то разом, то, ще гірше, по черзі. Взагалі у них працювала тоді ще няня, але не на повний день, а на кілька годин ввечері – забратидітей з садочка і дочекатися вдома батьків. У денні години няня сидіти з дітьми не могла.

Та й якби навіть могла – оплачувати їй десятигодинний робочий день у подружжя, які виплачували кредит за квартиру, не було можливості.

І невідомо, як би вони виходили з того непростого становища, якщо б не Катерина Петрівна, яка всі роки була у невістки справжньою незамінною помічницею. Саме вона заміняла няню в разі того, коли не було з ким сидіти з дітьми, сиділа на з ними, коли ті недужали, водила дітей в поліклініку, дуже часто допомогала у будь-якій ситуації, коли вона була потрібна своїм дітям.

Старша, Оксана, пішла в перший клас, а Катерина Петрівна – на пенсі вже була, і перший час забирала внучку додому після уроків. Потім, через два роки, точно так же забирала і Світланку.

– Не сиділи на групі продовженого дня до сьомої вечора, як більшість дітей! – розповідає Катерина Петрівна. – Мали можливість прийти додому, пообідати, нормально зробити уроки – без поспіху, в тиші і спокої, а я їх ще й погудую смачно.

Людина Катерина Петрівна відповідальна і акуратна людина, так що батьки, спокійно залишаючи з нею дітей, не турбувалися. І їсти дасть вчасно чогось смачненького і свіжезвареного, і уроки вивчить, і взагалі, час з користю проведуть.

– Я завжди сиділа з дітьми дуже добре, стільки уваги приділяла своїм маленьким онучкам, – розповідає Катерина Петрівна. – Вчила їх акуратності. Удома вони брали цукерки, печиво, їли в кімнатах. У мене строго – корисний сніданок, смачний обід, полуденок, свіжа вечеря. Ніяких перекусів таких. Їмо тільки на кухні, за столом. Ніяких мультиків незрозумілих, нічогонероблення, лежання в ліжку до обіду без діла. Здорова людина вдень ​​лежати не повинна, сидіти склавши руки теж. Просила їх читати, переказувати прочитане. Навчила в’язати, шити, пекти печиво, прибирати. У кожної внучки були свої обов’язки по дому. Ми не нудьгували з дівчатками ніколи, я присвячувала їм весь свій час!

Пару років тому батьки дівчаток сказали Катерині Петрівні: все, дякуємо, більше нагляд не потрібен. Сестри приходять зі школи самі, обідають самостійно,що мама їм залишила, старша потім сама їде до репетитора, молодша на гуртки вже сама ходить. Всі справляються без проблем.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩