– Максиме, з чим же ми завтра до церкви підемо? Де ж хоч одну пасочку взяти. Соромно то як, що люди скажуть. – Максим вийшов на поріг, і прийшла йому в голову одна задумка, яку він і вирішив втілити в життя. – Христос Воскрес, братику! Ох і пасочка в тебе красива! А давай поміняємось, – сказав Микола під церквою, – в тебе все одно гостей не буде

– Максиме, з чим же ми завтра до церкви підемо? Де ж хоч одну пасочку взяти. Соромно то як, що люди скажуть. – Максим вийшов на поріг, і прийшла йому в голову одна задумка, яку він і вирішив втілити в життя. – Христос Воскрес, братику! Ох і пасочка в тебе красива! А давай поміняємось, – сказав Микола під церквою, – в тебе все одно гостей не буде.

***

Жили собі на світі два браті. Один багач, другий бідняк. Багач Микола мав багато землі, лісів, худоби й усілякого добра, що навіть цісар йому заздрив. А бідний Максим мав хатку з одним вікном. У цій хатині бідно жила немаленька родина, а їсти було нічого.

Під Великдень жінка Миколи напекла багато пасок, а в бідній хатині не знайшлось борошна навіть на одну маленьку. Жінка сумує і плаче:

— Люди завтра паски понесуть святити, а ми що?

— Не журися, — відповів бідний чоловік.

Максим узяв сокиру і подався до лісу. Ходив тим лісом, поки не зрізав липу. Підрізав від неї малий ковбанчик і обтесав його так, що на подобу паски стала.

Прийшов з тією паскою додому. Став перед порогом і каже:

— Жінко, а ну розпалюй у печі вогонь, паску будемо пекти.

Жінка помастила ще її яйцем і вложила в піч. Паска їх вийшла гарна, рум’яна, висока, що та від утіхи аж заплакала і накрила її найфайнішим рушником.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩