У мене почала закрадатися думка, чи зробив я правильно , що одружився. Адже життя з кожним днем стає нестерпнішим.

Працюю на державній роботі. Заробляю трохи більше середньої зарплати. Частину грошей віддаю мамі, яка вже на пенсії.

Мені вже 36 років. І я звикся з таким режимом. Нещодавно познайомився з дівчиною. Почали зустрічатися, за кілька місяців одружилися. Я переїхав жити до неї. Вона виховує дочку від першого шлюбу.

Після одруження все-таки частину грошей завозив мамі. Вона сама не справиться фінансово. Адже живе в трикімнатній квартирі. Субсидії їй не дали, бо у ній приписаний ще я. Дружина обходить тему моєї прописки у квартирі, в якій живемо. А я не хочу її просити про це. Тому вважаю цілком справедливим те, що я частину своєї зарплати віддаю мамі.

Сам став жити доволі економно. Перестав ходити до спортивної зали. Раніше часто стрічався зі своїми друзями за бокалом пива.

Тепер зсилаюся на те, що ніколи – багато роботи. Так заощаджую на собі. Розумію, що це не зовсім правильно. Тому шукаю додаткову роботу. Але поки що не вдається знайти якийсь заробіток.

Не давати мамі грошей – це приректи її жити впроголодь. Раніше завжди закуповував продукти для нас. Тепер намагаюся також закинути все потрібне для прожиття.

Нещодавно щодо цього мав неприємну розмову з дружиною. Вона обурена, що я частину зарплати віддаю мамі. З її сторони на мене посипалися докори, що я мало заробляю, що ми живемо на рівні бідності, що дитині через кілька місяців треба йти в школу і треба гроші, що ми цьогоріч не можемо поїхати на море…

До цієї розмови приєдналася ще й теща. Вона дорікнула мені, що я віддаю гроші не в сім’ю. Що теперішня моя сім’я – це дружина і її дочка. А про мою маму вона попіклується – знайде їй роботу прибиральниці.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩