Не те щоб Ліза чекала чогось від свекрів. Але все-таки прикро, коли старшому синові дарують шкарпетки і крем для гоління, а молодшому – ключі від квартири

– Їздили на весілля до молодшого брата чоловіка, – розповідає двадцятисемирічна Єлизавета. – Ти уявляєш, батьки їм подарували на весілля … квартиру! Свекруха прямо на весіллі вручила ключі! Так, це було дуже ефектно, всі очманіли. А найбільше, напевно, ми з чоловіком. Я, звичайно, все розумію, і за молодих дуже рада … Але нам чомусь таких подарунків батьки не дарували …

Єлизаветі і її чоловікові – по двадцять сім. Родом вони з невеликого містечка. Разом приїхали підкорювати столицю – на батьківщині втрачати особливо було нічого. В принципі, про своє рішення не шкодують. У планах у молодих зараз вирішення житлового питання: живуть в орендованій кімнаті, посилено накопичують перший внесок. Справа рухається, хоча на практиці не так швидко, як розраховували.

Ситуація ускладнюється тим, що Ліза чим далі, тим більше починає замислюватися про дитину. Період такий, чи що – найкраща подруга при надії, ще дві по кілька років наполегливо лікуються.

Але про дитину в їх ситуації, вважає Ліза, не може бути й мови. Жити на одну зарплату з дитиною втрьох, не маючи своєї квартири – це треш. За найоптимістичнішими прогнозами, піти в декрет Ліза не зможе ще років п’ять. З одного боку, це не так вже й довго.

Начебто, їх з чоловіком вік дозволяє поки не турбуватися. І в той же час, якщо подумати, стає не по собі. Раптом почнеш планувати у віці за тридцять, і з’ясується, що потрібно ще лікуватися не один рік?

Чоловік, звичайно, заспокоює, вмовляє не засмучуватися, а вирішувати проблеми по мірі надходження. Зараз – з житлом, потім – з дитиною.

Хоча сам теж не в кращому настрої. Кращі роки життя вони змушені економити, щоб банально встати на ноги. Ніде не були, нічого не бачили, купують тільки найнеобхідніше, у відпустку їздять до батьків на малу батьківщину.

А після останнього відвідування і туди більше їхати не хочеться.

Брату, виходить, все, а її чоловікові – нічого? У нього ще молоко на губах не обсохло! Хлопцеві двадцять два, до сих пір ще вчиться. З дівчиною зустрічався зовсім недовго, менше року.

Одружитися зібралися спочатку ніби як через дитину, потім з’ясувалося, що ніякої дитини не буде. Проте молоді вирішили – весіллю бути все одно. А про дитину вони подумають згодом обов’язково. Одружаться і будуть планувати.

До того ж і квартиру для них батьки вже купили. Лізу цей вчинок просто приголомшив.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩