У свої шістдесят я перестала кликати до себе гостей, навіть чаю нікому не наллю. Розповідаю, чому я так вирішила

У свої шістдесят я перестала кликати кого-небудь до себе в гості, я навіть чаю нікому не наллю. Багато хто вважає, що я зарозуміла і самовпевнена, але для цього у мене є зовсім інша причина.

Найголовніша причина того, що я негостинна – це моя лінь. До того, як мені виповнилося шістдесят я завжди запрошувала до себе гостей і готувала різні смакоту, а потім відчула, що це дуже сильно вимотує мене і забирає багато життєвих сил.

А крім цього, слід спочатку купити продукти, потім кілька годин просидіти біля плити, а після застілля ще й прибратися після гостей. У мене на це немає ні грошей, ні бажання, ні сил. Я вважаю, що краще зустрічатися в моєму віці в кафе і просто випити чай з тістечок.

Крім усього вищесказаного, ще однією важливою причиною я вважаю енергетику гостей. Кожен з них приходить в мій будинок з різним настроєм, а тому мені ні до чого важкість чужих проблем в моєму домі. Я кожен раз після відходу гостей відчуваю не тільки фізичну втому, а й емоційну спустошеність. Після приходу гостей, мене іноді мучить безсоння або кошмари.

Після того, як я вийшла на пенсію мені дуже важко перебувати вдома. Мені хочеться свіжого повітря, а зайва метушня мені абсолютно ні до чого. Я думаю, що краще прогулятися по вулиці або посидіти в кафе. Я не бачу сенсу тягнути всіх до себе в будинок.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩