ЯКОСЬ В НАС НА ПОРОЗІ З’ЯВИЛАСЯ СВЕКРУХА. ТОГО ВЕЧОРА ВОНА БУЛА ДУЖЕ ДОБРОЮ. СКАЗАЛА, ЩО ЇЙ ШКОДА НАС, БО УСІ ГРОШІ ВІДДАЄМО НА ОРЕНДУ КВАРТИРИ. ВОНА МАЄ ВЕЛИКУ ДІЛЯНКУ ЗЕМЛІ, І ВІДДАСТЬ ЇЇ НАМ, ЩОБ МИ ПОБУДУВАЛИ БУДИНОК. МИ ДУЖЕ ЗРАДІЛИ. ВСІ ГРОШІ ЧОЛОВІК ВІДДАВАВ СВОЇЙ МАМІ, ЦІЛИМИ ДНЯМИ ЗВОДИВ СТІНИ. ЯКБИ Ж Я ТОДІ ЗНАЛА, ЧИМ ОБЕРНЕТЬСЯ НАМ ЦЕ БУДІВНИЦТВО

Якось в нас на порозі з’явилася свекруха. Того вечора вона була дуже доброю. Сказала, що їй шкода, що ми орендуємо квартиру. Вона має велику ділянку землі, і віддасть її нам, щоб ми побудували будинок. Ми дуже зраділи. Всі гроші чоловік віддавав своїй мамі, цілими днями клав цеглу. Якби ж я тоді знала, чим обернеться нам це будівництво

Коли я чекала дитину, моя свекруха заявилася до нас з ідеєю: треба побудувати невеличкий будинок, щоб дитині було де дихати свіжим повітрям. Сказала, що у неї є земельна ділянка у дуже гарному, мальовничому місці. Будівництво триває досі, син уже третій рік ходить в садок, тата нашого ми не бачимо: весь свій вільний час він проводить на будівництві.

“Маленький будиночок” чомусь перетворився на справжні хороми. А якщо врахувати, що будинок будується за наші з чоловіком гроші, то я вважаю що свекруха, м’яко кажучи, зовсім знахабніла. Вона взагалі нічого не вкладає у будівництво, ні копійки.

– Це ж вам будинок потрібний, вам немає де жити, а не мені. Ви і платіть. Чи я маю вам будинок будувати за власні кошти? – посміхається мати чоловіка мені в обличчя.

Ми відразу з чоловіком  й не подумали, що власник землі – свекруха, власник будинку, що будується – свекруха. А де там наше з чоловіком.

Свою зарплату я не даю на будівництво принципово. Ми живемо на орендованій квартирі, не можемо взяти кредит через те, що вже впряглися будувати дім. Зате у свекрухи будуть хороми справжні.

Так вона ще постійно дорікати нам стала, і користується своїм становищем:

– Звозіть мене в магазин. Як не можете? Я вам будинок будую на своїй землі, а ви не можете? Не бачити вам цього будинку, як власних вух без дзеркала!

І чоловік, як зачарований, мчить до матусі і виконує все, що вона від нього хоче. А те, що ми цей будинок не побачимо – це я і без свекрухи знаю. Було вже таке.

Якось подруга свекрухи машину продавала хорошу і недорого.

– Купуйте! Ну і що, що у вас є машина! Дружина потім права отримає і буде їздити, а поки я нею покористуються.

Машина була куплена за наші гроші, права отримані, я до сих пір ходжу пішки, а свекруха їздить на машині, за яку ми з чоловіком платимо податки.

– Це  ж ваша машина! Чому це я за неї платити податки повинна? – заявляла нам якось мама чоловіка, коли ми звернулися до неї, щоб в цьому році вона податок заплатила.

І це ще не верх нахабства: вона частенько говоре, що ми маємо їй допомагати оплачувати бензин, але навіть мій чоловік зрозумів, що це ні в які ворота не влазить. І відмовив мамі.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩