Одного разу я занедужала, чоловік спочатку підтримував мене. Але я бачила, що він поступово віддаляється від мене. Мабуть народна приказка про те, що «брат любить сестру багату, а чоловік дружину здорову», є правдою. Чоловік спочатку хотів продати нашу квартиру, але його мама заборонила йому це робити. Найрідніші люди відвернулися від мене, а допомогли практично чужі люди

 

Я зрозуміла, з ким я живу, аж через 20 років сімейного життя. Ми з чоловіком цілком щасливо прожили в шлюбі. Звичайно, були нерозуміння, але ми намагалися конструктивно вирішувати всі проблеми. З самого початку ми жили окремо від рідних, спочатку знімали квартиру, а потім взяли квартиру в кредит.

У нас є син, Артему зараз 18 років, вчиться в столичному університеті. Відносини у мене зі свекрухою склалися нейтральні: вона до нас не втручалася, а якщо і щось говорила чоловікові, то я про це не чула. А потім я почала дуже втомлюватися. Ось просто сил немає домашніми справами займатися. Ледве-ледве відсиджу на роботі і додому, без сил.

Чоловік сміявся: – Зовсім ти, мати, розледачіла, не правильно це, щоб чоловік біля плити стояв. Так, не правильно, але сил не було і ще вже три тижні у мене трималася якась незрозуміла температура. Вирішила я піти в лікарню, обстежитися. І виявилося, що я хвора. В лікарні я довго лежала, лікарі не давали ніяких надій.

А головне, гроші танули, а поліпшення не передбачалося. Мій чоловік терпів, підтримував мене. Але я бачила, що чоловік поступово віддаляється від мене. Мабуть народна приказка про те, що «брат любить сестру багату, а чоловік дружину здорову», є правдою.

Він дивився на мене з жалістю, але розмовляти раптом стало нема про що. Ми жили в різних вимірах: у мене – лікарні та боротьба за життя, а у нього – просто життя, нормальне життя і все попереду. Одного разу лікар сказав: – Знаєте, в вашому випадку нам не впоратися без особливих заходів, на жаль, вони коштують дорого і не можуть дати повної гарантії. Але це краще, ніж зараз, без гарантій взагалі. Будемо пробувати?

Сума, яку він озвучив була для мене захмарною. Чоловік спочатку хотів продати нашу квартиру, але його мама заборонила йому це робити.

– Де ти будеш жити, де вона буде доживати? – сказала вона. У мене чи що? Ось мені таке на старості років треба? Не смій.

Чоловік послухав маму. Я навіть думаю, що у свекрухи і хусточка чорний десь був приготований, на всяк випадок. Але одного разу мені подзвонив брат. Він старший за мене на 3 роки, одружений, ми не спілкувалися особливо часто, особливо після того, як не стало мами. Продали ми тоді її квартиру, поділили гроші. Мирно, але особливої ​​теплоти у відносинах так і не виникло. З його дружиною я теж підтримувала відносини рівні, але не дуже сердечні, вона мені здавалася якоюсь надто пихатою і зарозумілою.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩