ЩОРОКУ, В БЕРЕЗНІ, МИ ЗБИРАЄМОСЯ З СВОЇМ КЛАСОМ НА ЗУСТРІЧ ВИПУСКНИКІВ. А ЦЬОГО РАЗУ, ВПЕРШЕ ЗА П’ЯТНАДЦЯТЬ РОКІВ, НА ЗУСТРІЧ ПРИЙШЛА ОЛЯ. КОЛИ ВОНА ЗАЙШЛА В ЗАЛ – МИ НЕ ВІДРАЗУ ВПІЗНАЛИ ЇЇ. ОЛЯ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА ШИКАРНУ ЖІНКУ, ДИВЛЯЧИСЬ НА ЯКУ НЕ МОЖНА БУЛО ВІДВЕСТИ ОЧЕЙ. ДІВЧАТА З КЛАСУ З ЗАЗДРОСТІ АЖ ПРИСІЛИ, А ХЛОПЦІ, УСІ, БЕЗ ВИНЯТКУ, НАМАГАЛИСЯ ЗАВОЛОДІТИ УВАГОЮ КРАСУНІ. ВСІМ БУЛО ЦІКАВО, ЯК ОЛІ ВДАЛОСЯ ТАК ЗМІНИТИСЯ

 

Щороку, на початку березня, ми збираємося з своїм класом на зустріч випускників. У нас був дружний клас, тому більша частина однокласників радо приходила на ці зустрічі.

А цього разу, вперше за п’ятнадцять років, на зустріч прийшла Оля. Не зовсім прийшла – приїхала на дорогому авто. Коли вона зайшла в зал – ми не відразу впізнали її. Оля перетворилася на шикарну жінку, дивлячись на яку не можна було відвести очей. Дівчата з класу з заздрості аж присіли, а хлопці, усі, без винятку, намагалися заволодіти увагою красуні.

Всім було цікаво, як Олі вдалося так змінитися. Цікаво, що коли  ми ще вчилися в школі, Олю практично ніхто не помічав, хоча вона ще і тоді була доволі красивою дівчинкою.

Вся справа в тому, що навчання Олі давалося дуже важко. Тому нерідко вона ставала приводом для насмішок однокласників. А ще, вона була якась дитяча, чи що. Постійно носилася з ляльками, шила для них одяг. Ми вважали її надто дивакуватою.

У нас в класі була Марина – заводила, ще та. Вона постійно керувала усіма нами, навіть хлопцями. Марина вибрала Олю, як об’єкт для насмішок. Всі, хто хотіли дружити з Мариною, повинні були допомагати їй насміхатися з Олі, її поганих оцінок і її чудернацьких суконь для ляльок.

Оля провчилася з нами до дев’ятого класу, а потім пішла вчитися в ПТУ на швачку. Більше ми про неї нічого не чули. І лише тепер, вперше за п’ятнадцять років побачили однокласницю і не впізнали.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩