МИНУЛОЇ СУБОТИ Я ВЕСЬ ДЕНЬ ПРОВЕЛА БІЛЯ КОЛИШНЬОЇ СВЕКРУХИ. Я ЇЇ ГОДУВАЛА, ЧИТАЛА КНИГИ. А КОЛИ ПРИЙШЛА ДОДОМУ – ЗАПЛАКАЛА. Я ВДЯЧНА ГОСПОДУ ЗА СВОЇХ МАМУ І ТАТА

 

Минулої суботи я весь день провела біля колишньої свекрухи. Я її годувала, читала книги. А коли прийшла додому – заплакала. Я вдячна Господу за своїх маму і тата

В минулу суботу у мене був вихідний день, я його весь провела біля колишньої свекрухи. Встала дуже раненько і поробила усі свої домашні справи. І, швиденько одягнувшись, поспіхом поїхала до свекрухи, поки її донька з чоловіком були ще вдома, адже ключів від їхньої квартири у мене ніколи не було.

З сестрою мого чоловіка ми ніколи подругами не були, спілкувалися просто, коли вся родина збиралася на свята, або дні народження. Але й ніяких негативних стосунків у нас не було, ми й не сварилися ніколи.

Коли я до них прибігла, вона почала мені показувати, що приготувала їсти для мами, які ліки і коли їй потрібно давати, та як правильно зробити легкий масаж.

Якщо чесно, я дуже вдячна своїй долі, а перш за все Господу, що він не дав мені бачити своїх рідних батьків у такому пригніченому та безпорадному стані. Це дуже важко, коли ти бачиш ось такою свою близьку людину, і добре знаєш, що допомогти їй особливо нічим не можеш. І жалості в очах твоїх теж не має бути, жодної жалості. Це почуття варто забути і заховати десь глибоко у собі.

Наш ранок почався зі сніданку. Я її годувала сама, як зовсім малесеньку дитину. А вона все говорила мені по декілька разів на хвилину:

– Не хочу! Не буду!

Після сніданку просто котили один одному на ліжку маленький м’ячик. Потім я їй щось розповідала. Говорила їй все, що спадало мені на думку. Розповідала про свої хвилювання, про своє життя, думки, роботу. Я говорила, говорила, ніби на сповіді. Вона дивилася на мене ямось поглядом повним смутку і просто слухала. Я відчувала, що зараз можу їй розповідати все, вона не осудить і не образить.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩