ВЕСІЛЛЯ ЗІГРАЛИ ДУЖЕ СКРОМНЕ. І МОЛОДІ ВИРІШИЛИ, ЩО БУДУТЬ ЖИТИ У СВЕКРУХИ. – Я ВАМ ДВІ КІМНАТИ ВІДДАМ! – ГОВОРИЛА ІРИНІ СВЕКРУХА. – ЛЮДИ МИ РОЗУМНІ, ВИХОВАНІ, МАБУТЬ УЖИВЕМОСЯ. ТА ЗГОДОМ МАТІР ЧОЛОВІКА ЗВІЛЬНИЛИ З РОБОТИ, І ЖИТИ РАЗОМ СТАЛО НЕСТЕРПНО. ВВЕЧЕРІ, СХОВАВШИСЬ ВІД СВЕКРУХИ У СВОЇЙ КІМНАТІ, ІРИНА ЗАПИТАЛА ЧОЛОВІКА: – А ПАМ’ЯТАЄШ, ЩО ТИ МЕНІ ГОВОРИВ, КОЛИ МИ ПЕРЕЇХАЛИ ДО ТВОЄЇ МАМИ? ЧОЛОВІК ЛИШЕ ОПУСТИВ ГОЛОВУ

Декілька років тому, моя рідна сестра Ірина вийшла заміж. Весілля було не багате, але молоді люди були не з тих, що прагнули розкоші. Вони весілля робили більше для того, щоб розділити свою радість з найріднішими людьми.

Спочатку молоді домовилися з батьками, що жити будуть зі свекрухою. У свекрухи є трикімнатна квартира, дуже простора та світла, в гарній частині міста. Крім сина у неї нікого не було.

Свекруха мою сестру дуже порадувала з першого дня:

– Я вам дві кімнати віддам! – говорила Ірині свекруха. – Люди ми розумні, виховані, мабуть уживемося.

– З’їхати з її квартири ніколи не буде пізно! – сказав чоловік Ірини. – Давай спробуємо трохи пожити з моєю мамою. Ну якщо вже виявиться зовсім погано нам разом під одним дахом. Мама залишиться сама, а ми з тобою переїдемо в орендовану квартиру.

На тому й зійшлися.

Але коли сестра з чоловіком переїхали до свекрухи, жити разом виявилося не так вже й легко. І свекруха і молоді намагалися уникати один одного, але виходило все гірше і гірше. Претензії накопичувалися, іноді виникали серйозні сварки, які ставали все частішими. І одного дня Ірина сказала чоловікові:

– Пам’ятаєш, ти мені обіцяв, що якщо буде важко жити разом з твоєю мамою, знімемо квартиру і з’їдемо! – Плакала сестра.

– А що, хіба це важко? –  посміхався чоловік Ірини. – Якщо через такі дрібниць збирати валізу і йти, то я вже й не знаю як з тобою жити.

Через рік після весілля молода дружина пішла в декрет, у них з’явилася донька.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩