КОЛИ ВСІ ГОСТІ СИДІЛИ ЗА СТОЛАМИ, ВСТАЛА СВЕКРУХА. ВОНА СКАЗАЛА, ЩО НАМ НА ВЕСІЛЛЯ ХОЧЕ ПОДАРУВАТИ ОСОБЛИВИЙ ПОДАРУНОК. ПІСЛЯ ЧОГО ВСІ ПРИСУТНІ ЗААПЛОДУВАЛИ. Я БУЛА ДУЖЕ ЩАСЛИВОЮ, ПОЧУВШИ ЇЇ СЛОВА. ПРО СПРАВЖНІ НАМІРИ МАТЕРІ ЧОЛОВІКА, Я ДІЗНАЛАСЯ ЛИШЕ ЧЕРЕЗ БАГАТО РОКІВ

 

Не даремно старі люди часто кажуть, що коли виходиш заміж, дуже важливо кохати свого обранця, а не думати лише про добробут, лише тоді у вас буде справжня міцна сім’я.

Заміж я виходила саме з великого кохання, я дуже кохала свого чоловіка, і була найщасливішою жінкою, коли він зробив мені пропозицію.

Мої і його батьки не дуже заможні люди, можна сказати, люди середнього достатку, та й у нас великих заощаджень, тому на багате весілля ми й не сподівалися.

На весілля ми покликали лише найрідніших людей та найближчих друзів. Коли всі гуляли і веселилися з-за столу встала моя свекруха і попросила уваги:

– А я дарую молодим землю! Будуйтеся там і живіть щасливо! – прокричала вона.

Гості аплодували, вітаючи такий вчинок свекрухи. А я щасливо посміхалася. Коханий чоловік, добра свекруха, ще й нерухомість у подарунок. Земельна ділянка, яку вручила нам мати чоловіка, виявився дійсно шикарною, знаходився на березі річки, неподалік від центру міста. Коштувала вона чималих грошей. Нам це місце дуже сподобалося.

Після весілля, розібравшись з боргами, ми почали замислюватися про будівництво будинку.

Чоловік отримав дозвіл на будівництво і за рік ми вже звели коробку. Поставили вікна, накрили дах. Потрібно було реєструвати будинок у державній установі.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩